Пригоди привидів і дівчинки Алісії.
Несподівана зустріч в лісі.
Жили-були три привиди Ням-ням, Чихунчик і Растяпа.
Одного дня, коли брати сиділи у себе в дуплі великого дуба й хохотали, у лісі гуляла дівчинка. Раптом щось гепнулось, шльопнулось, булькнуло, скрипнуло – всі привиди як привиди, а Растяпа завжди падав саме з такими звуками, а падав він дуже часто. Але цього разу ще щось й ойкнуло і засміялося. Все навкруги замерло, лист не шорхнеться, птиці замовкли, звірі сховались.
І раптом: «Людинааа!!!» – заверещав Растяпа. А потім почулись ще якісь дивні звуки: «ням – ням», «апчхи», «ой». Бо відомо, що всі лісні привиди бояться людей. І дівчинка теж закричала: «А-а-а-а!!!!» і побігла додому.
РОЗМОВА ЛІСНИКА З ДОНЬКОЮ.
Коли дівчинка прибігла в дім до татка-лісника. Вона,як закричить:
– Татку, таточку, допоможи!
– Що сталося Алісія? За тобою, що вовк ганявся?
– Та, який вовк, татку? В нашому лісі привиди з’явилися!!!
– А, ти про тих, які живуть в дуплі старого дуба. Та ж вони добрі. Я з ними знайом.
– Та які ж вони добрі, вони злі. Один на мене впав, другий на мене чихнув, а третій сказав ням – ням, начебто хотів мене з’їсти. – і вона відвернулася.
– Та вони ж добрі, це вони тебе бояться, котрий на тебе впав – це був Растяпа, він так завжди падає. А той який сказав «ням – ням» – це був Ням – ням. Він дуже любить їсти, але не людей, а тільки варення. Ще в нього хороший нюх, тому він і у нюхав, що ти їла малинове. А, ще ось, що цікаве: якщо Ням – ням з їсть одну ложку будь – якого варення, то він приймає форму ягоди, з якого воно було зварене. А Чихунчик, коли чихає може вилікувати або заразити.
– Це правда???
– Ну, а вже ж! Хочеш з ними познайомлю?
– Я все одно їх боюсь.
– Ну, пішли. Я ж із тобою.
– Добре.
І лісник з Алісією пішли до того самого дерева, прихопивши із собою хустку, банку варення і плюшевого ведмедя.
ЗНАЙОМСТВО
– Доброго дня, хлопці!!!
– Доброго дня, пане лісник!!! А хто ця дівчинка??? – наляканими голосами запитали привиди.
– Це моя донька, Алісія. Я хотів вас з нею познайомити.
– А вона добра??? – запитали вони знов.
– Не сумнівайтеся. – відповів лісник.
Вони виглянули з дупла і здивувалися:
– Ой, яка гарнюня. І вона зовсім не страшко!
Дівчинка привидам дуже сподобалась.
– Лісничочок, можна, будь ласка, нам між собою поговорити? – попрохали привиди.
– Ну, можна, тільки ми підемо додому, вже пізно.
– Шкода. Тоді ми завтра з Алісією погуляємо?
– Погуляйте. Бувайте.
– Бувайте.
І Алісія з татом пішли додому.
– А знаєте, мені чомусь здається, що вона, якась незвичайна. – сказав Растяпа.
– Еге. Вона ж солодка, як варення. – нагадав Ням – ням.
– Так. Вона здорова.
– Та ні, вона прекрасна!
– Давайте її завтра запросимо до нас в гості?
– Я згоден.
– Я теж.
ПРИГОДА В ДУПЛІ.
Вранці привиди прокинулись о 4 годині і почали одягатися та приводити себе до тями. Але тільки о 8 вони були біля хатини лісника. Пройшли крізь двері й почали будити Алісію з татом. Але, як будити? Вони ж не люди – й засмутились.
Й раптом:
– Придумав! Ми ж привиди, а привиди всіх лякають. Значить треба кричати, верещати й вередувати. Ось так: «У-у-у-у». Зрозуміло?
І почалося таке, що в страшилках і в жахах не має. Всі одразу швидко прокинулись.
А лісник:
– Хто в моєму домі?!? Зараз як візьму рушницю!
І хтось засміявся.
– Не треба, це ж ми привиди.
Вони забрали Алісію, посадили її на Ням – няма і полетіли до себе в дупло. Коли всі вже були на місці, то Растяпа доторкнувся до певної гілки – і під ними все провалилося – відкрилася кімната з табличкою: «ТАЄМНО» .
– Де це ми???- спросила Алісія.
– Ми в таємній кімнаті дерева. – відповів Чихунчик.
Алісія озирнулась навкруги і побачила, що в кімнаті знаходиться тільки маленький сундучок, а в ньому 3 капсули з написом: «Бажання. Дія: 24 години.».
Дівчинка подивилась на привидів і, ні хвилини не роздумуючи, вирішила:
– У мене є все, що мені потрібно. Ці бажання для вас! Придумайте щось таке, чого вам дуже-дуже хочеться.
І всі привиди загадали свої бажання.
Ням – ням повелів стати людиною і піти до ресторану. Він заказав дуже-дуже багато різноманітної їжі та їв її цілий день, а коли треба було розплачуватися, – він перетворився на привида й улетів – всі гості були шоковані.
Чихунчик загадав теж стати людиною і побувати в лабораторії. Він цілий день робив експерименти і дослідження, а вже на вечір, коли зайшов науковець, перетворився привидом і улетів. Тепер цій науковець став вивчати привидів.
А Растяпа звелів стати хлопчиком і піти до школи. Там він разом з Алісією відсидів всі уроки: вчився і слухав вчителя, виконував завдання в зошиті. А коли його визвали до дошки, то від несподіванки він перетворився на привида і улетів крізь вікно. Всі кудись побігли, почали кричати-верещати, тільки Алісія стояла і посміхалась.
В вечері друзі зустрілись біля старого дерева і поки луна не з’явилась на небі розповідали про свої пригоди.
КІНЕЦЬ
А може і ні…