“Любов”

Любов, як штор над морем, –
Буває щастя, буває горе.
Скільки літ ми всі втрачали,
Поки сиділи і чекали.

І сумує та розлука,
Насилає на нас муки.
Хочеш всіх враз розлучити?
І серцями володіти?

Не бувати цьому горю! –
Пролунав той шум над морем.
І Любов розбила мур –
Прилетів до нас Амур.

“Не знаю”
Коли скінчиться серіал,
Коли затихне весь квартал,
Не знаю я, не знаєш ти,
Куди нам далі йти.

Мовчить душа моя й твоя,
І радість зовсім вже мала.
Хто знає, що там далі буде?
Веде нас доля у нікуди…

І ось скінчився серіал –
Змарнілих душ той Генерал!

“Якби усі то зрозуміли”

Якби усі то зрозуміли,
Усіх за мудрість би хвалили.
Але не всім той даний дар –
Розкусити уму шар.

А коли душа співає,
В мозок розум наливає,
Все нам крутить думки ті,
Важче щоб було в житті.

Вже все, пізно, зрозумій!
І про мудрість тільки мрій.

Та всім молодим кажу,
Бачу я все наяву!
Тож розкуси уму той шар,
І у тебе – мудрий дар!