“Кролик Норі”; “Коли у вас удома завівся крокодил…”; “Сидів кіт біля вікна…”; “Верба”

Категорія: Поезія
Вікова група: 11-13 років

Кролик Норі

У своїй норі

Жив кролик НОрі.

Колись він побував

У дивних джунглях:

На суші були риби,

У водах – ягуари.

Були там динозаври,

Усякі хоч на зріст,

Хотіли їсти завжди

КовбАси, а ще кріп.

Найбільший динозавр

Назвав себе Філіп.

Він лЮбив пити завжди

Вулканячий окріп.

НорІ приголомшИвся,

А потім здивувався,

Як можна їсти кріп.

Заліг поспати НОрі,

Життя таке складне…

Мораль цього вірша така –

У світі є багато див:

Існують динозаври,

І риби сухопутні,

І водні ягуари,

І джунглі є,

Можливо хтось знайде їх

У світі великОму!

 

25.04.2018

Олексій Дущенко

 

Коли у вас удома завівся крокодил…

Коли у вас удома

Завівся крокодил,

Дзвоніть, дзвоніть до кроколова,

І будете спокійні.

Коли прийде він,

Ви просто покажіть

Де схований ваш крокодил.

Він скаже: «Не хвилюйтесь,

Я всіх лускатих не боюся,

Ми заберемо його!

Можу побитись об заклад!»

Ви плачете, коли він

Забирає

Лускатого у сітку

Та кладе його в машину.

Ви кричите: «Стійте!

Не забирайте, я хочу, щоб

Отой лускатий залишився вдома!»

 

15.03.2018

Олексій Дущенко

 

Сидів кіт біля вікна…

 

Сидів кіт біля вікна,

Сидів, дивився у вікно –

Нічого особливого.

Аж тут його потягне хтось за хвіст,

Кіт як підскочить і подивиться

На того винуватця –

То була дівчинка маленька,

А кіт подумав: «Боже мій, собака!».

Погладила вона кота,

Нагодувала, і в ліжко поклала

Дівчинка його.

Пробачив кіт,

А потім лагідно замуркотів.

 

15.03.2018

Олексій Дущенко

 

 

Верба

У озері ясному верба похилилась

І лози, як сльози її, покотились;

У воду крапають, так там тихенько.

В степу гірко плаче травичка тоненька.

Козак сидить під деревом рясним.

А коник його не  світиться щастям.

Він плаче, бо знає, що через рану

Козак помирає.

А коник стоїть, козака не лишає.

А жінка козацька травичку збирає.

Минуло двадцять років уже,

Всі добрі, спокійні, ласкаві,

Війна закінчилась, але

Верба все стоїть у давньому ставі.

У давньому ставі стоїть та верба,

І плаче, і плаче все також вона.

 

 

Меню