Дуже страшна історія
Або песик Торя сам удома
Одного осіннього дня, тоді коли пан Жовтень вже розмалював усі овочі, фрукти та листя дерев у золотисто-помаранчеві барви, сталася ця неймовірна історія.
Знайомтеся – це песик Торя. Він вже майже дорослий, ходить до школи та сам без страху залишається один удома. Його батьки дуже заклопотані, бо мають і роботу з відрядженнями, і будинок за містом з городом та садком. Отже, нерідко Торік залишався сам за господаря. А господар, як відомо, це створювач та охоронець порядку, який приводить до пуття й хату, й подвір’я. Охороняти Торік любив. Він був дуже сміливим песиком. Займався спортом та вірив у себе. А от наводити лад, хоча б у своїх речах та у своїй кімнаті, це Торік не любив робити, тому завжди розраховував на допомогу мами.
Та ось наприкінці жовтня, коли дні були сонячні та яскраві, батьки Торіка відправилися до будинку за містом, щоб підготувати все до перших холодів і настання зими. Торік мав залишитися за господаря на один день і одну ніч. Так трапилося, що вона співпала з святкуванням Хеловіна. І Торік одразу вирішив не спати у таку ніч, а провести вечір аж до самого ранку, як годиться для такого свята: цукерки, страхітливі історії та залякування сусідів. Вранці, коли батьки від’їжджали, мама попросила прибрати Торю в своїй кімнаті. Речей, книжок, іграшок в кімнаті песика було багато, тому все мало бути на своєму місці. Торя послухав маму, давши обіцянку все зробити. Батьки поїхали за місто – песик Торя лишився за господаря. Він увімкнув улюблену музику, потанцював, пострибав на ліжку, покидав подушки, погрався у хованки з ковдрою. Потім поїв цукерок, яблук, слив. Знову пограв із пластиліном, повирізав фігурки з паперу, зробив паперові літачки і багато-багато чого ще встиг зробити Торік за цілий день, аж до пізнього вечора. Від цього він дуже втомився. Єдине чого він так і не встиг зробити – це навести лад у своїй кімнаті. Та навіть навпаки, він влаштував там такий гармидер, що побачити серед речей, сміття та усього безладу самого Торіка було вже непросто. Обгортки від цукерок, недоїдки яблук, кісточки слив – все було розкидано по кімнаті: на підлозі, на ліжку, на кріслі та під ним, біля стола із Торіним ноутбуком. До вечора песик втомився повністю. Замовив піцу у піцерії «Собаче щастя», поїв та кинув порожню коробку посеред кімнати. Раптом песик Торік відчув, ніби щось або хтось також смачно жує позаду. Він повернувся на кріслі та не повірив власним очам. За ним сиділа не то чорна хмара, не то чорна куля у формі пса і щось їла, смачно чавкаючи. Торя був хоробрий собака, але вигляд величезного чорного незнайомого пса налякав його не на жарт. «Ти…ти…ти що?» – забурмотів Торя. «Ти…ти…ти хто?» – намагався запитати песик. «Я…!? – чорна хмара перестала жувати і продовжила: – Мене звати Дастер*. Я монстр пилу-бруду та всілякого безладу!». «А що ти тут робиш?» – спитав песик Торя схвильованим голосом. «Я тепер тут мешкаю! Це мій дім!!! Тут страшенно брудно й неохайно – це означає затишок та комфорт для мене, Дастера, монстра пилу-бруду».
* Дастер (з англ. duster) – бруд, пил.
«А я?!… – прошепотів та продовжив Торя: – А…де буду жити я?!…».
Але Дастер вже не слухав його. Він сів у його крісло, продовжуючи смакувати сміттям з-під робочого столу песика. Потім ліг на його неприбране ліжко та, піднявши чорну голову у бік Торі, грізно рявкнув на нього хмарою пилу. «А я все…все…приберу! – впевнено вигукнув песик: – А я… я… наведу лад у своїх речах! ».
І тут раптом Торік прокинувся. Він сидів в кріслі за столом, а за вікном вже з’явилося сонечко. Монстра Дастера не було, але безлад і бруд були всюди. Торік швидко взяв порохотяг, відро із водою та декілька ганчірок. І через 2 години клопіткої праці кімната Торі блищала, мов Сонце на небі жовтневого ранку.
Втомлений, але щасливий Торік сів біля вікна та став чекати на повернення батьків. Песик був радий, що Дастер, монстр пилу-бруду, приходив лише у сні, але він знав, що ніколи в житті не дозволить йому оселитися в своїй кімнаті. Адже завжди буде створювати та охороняти порядок, як справжній господар.
(Далі буде.. «Торя в країні кольорів»)