Біля моря на великому пагорбі жили самотньо дід з бабою. До них на гостину приїхала мала онука. Якось, укладаючи дівчинку на післяобідній спочинок у дерев’яне ліжечко, що стояло просто неба, розповів дідусь дівчинці казку.

І казав він про те, як на високому скелястому березі жив Дракон. Крила в нього були, але літати він не міг. Одного разу Дракон побачив метелика й став просити:

• Будь ласка, навчи мене літати! Це ж моя найбільша мрія!

Та метелик злякався чудовиська й відлетів. Гірко заплакав Дракон, і в море впало сім  великих сліз, що перетворилися на зелені камені. Як зуміє хто їх усі позбирати, то здійснить своє бажання.

Під цю казку онучка заснула, дідусь пішов до свого діла. Знявся раптом вітер і покотив ліжечко з дитиною до моря. Коліщатко ліжечка зачепилося за камінь, і сонна дівчинка полетіла з крутого берега у хвилі. На щастя, нагодився Альбатрос, і дитина впала йому прямо на крила. І поніс Альбатрос дівчинку на свій острівець, де став розпитувати:

• Хто ти і звідки?

А дівчинка відповідає, що заснула під дідову казку про сльози Дракона, а прокинулася в небі.

• Це не казка. Дракон справді жив. Ми з Дельфіном удвох давно шукаємо ці камені. Уже шість знайшли, сьомий ніяк не можемо.
• А я бачила на березі незвичайний зелений камінь.
• Шкода, що зараз уже пізно до нього летіти. Ніч заходить. Рушимо зранку.

Усю ніч онучка не могла спати. Думки про дідуся з бабусею не давали їй спокою. Як же, певно, вони хвилюються!

Сонце ще не зійшло, а птах уже ніс свою гостю до великого скелястого пагорба. Там і знайшли сьому сльозу. Альбатрос і каже:

• Нехай здійсниться твоє бажання.

І коли Альбатрос опустив дівчинку, яка міцно притискала чарівний камінь до грудей, на дідусевому подвір’ї, то побачили вони двійко стареньких, що невтішно плакали за онучкою, яку забрало від них море. Тоді дівчинка й каже:

• Я б хотіла, щоб вони забули жахливий день.

І в цю ж мить дідусь побачив онучку і мовив, ніби нічого й не сталося:

• Виспалася добре? То, може, снідатимемо?

Ніколи дідусь із бабусею не згадали той день, а для онучки він залишився найкращим у житті.