ПРИГОДИ ЛАВРІЇ
Розділ 1
Знайомство з Лаврією
Цю дівчину звали Лаврія, їй було 10 років. Вона жила в квартирі №25 у великому чотирьохповерховому будинку. Її батьки були мандрівниками, але Лаврія ще не мандрувала з ними.
Одного дня Лаврія, як завжди, була вдома, але не на самоті . З нею була її найкраща подруга Лакі, схожа на сіру пухнасту подушку. Батьки Лаврії, коли мандрували Італією, то біля озера Больсена зустріли маленьку кішечку, яка там сиділа і сумно дивилася як починає накрапати дощ. От тоді батьки і забрали Лакі. Її ім’я вони дізналися від охоронця озера. Охоронець, якого звали пан Вільдерхуд, розповів, що колись туди приїхала сім’я: мама, тато, дівчинка і її молодший братик. Родина приїхала з Лакі та трапилася прикрість: вони забули її тут. Коли батьки Лаврії привезли сіреньку додому, вони з Лаврією стали найкращими подругами і з того часу ніколи не розлучалися.
Розділ 2
Поїздка за кордон
Одного дня, коли батьки Лаврії повернулися додому, дівчинка неймовірно зраділа їхньому приїзду, але ще веселішою вона стала, коли почула, що вони всією сім’єю летять до Афін (Атен) – столиці Греції. Її тато з мамою обрали це місто, тому що Афіни – татова батьківщина. Квитки на літак вони вже придбали для всієї родини. Їхня мандрівка мала тривати п’ять днів. Дівчинка завзято запхала у валізу все, що можна було туди помістити: одяг, солодощі, коробки для сувенірів і ще багато чого .
І ось настав день для мандрів. Лаврія дуже хвилювалася, адже це була її перша поїздка за кордон. Усі сіли в літак і… він полетів. Дівчинка вперше відчула, як це бути за тисячу кілометрів над землею. Коли ж вони прилетіли, Лаврія побачила як тут красиво. Перше місце, куди вони пішли після аеропорту, була кав’ярня, де вони насолоджувалися морозивом. Лаврія обрала фісташкове з шоколадною крихтою – її улюблене. А вже потім, коли почало сутеніти, вони поселилися в готель, щоб перепочити. Наступного дня їх розбудив гід і повідомив, що час збиратися. Лаврія одягнула свою блакитну футболку, чорні джинси і накинула легеньку білу кофтинку, а на Лакі одягнула червону у чорну полоску сукенку. В їдальні Лаврія познайомилася зі своїми однолітками та дізналась, що білявку, яка сиділа попереду, звали Джуді, а хлопчика, який був поряд з нею, звали Леонардо.
Після сніданку всі попрямували на прогулянку до маленьких пагорбів, між якими стояла стара дерев’яна хатинка, а внизу було озеро з каламутною водою. Хатинка була така стара, що вже розвалювалася і в неї зовсім не хотілося заходити. Але виявилося, що всередині дуже затишно. В тій хатинці гід запропонував влаштувати пікнік.
На наступний день вони попрямували до Зевсового храму. Це місце занесено до Семи чудес світу. Напевно, “чудес” вже не сім, а більше. Там всій групі гід розповів багато міфів про стародавніх богів-олімпійців. Після цього всі пішли до ресторану, Лаврія замовила фірмові страви – грецький салат і спагеті. Лакі купили паштетик, а батьки Лаврії вирішили поласувати картоплею і перепілкою. Третій день видався похмурим і мокрим. Нікому не хотілося виходити з готелю. Та й спати дуже хотілося. Але все-таки треба було зібратися і піти. Лаврія одягнула чорну в білу полоску сукню, а Лакі вона вдягнула в синій плащ. Коли ж всі зібралися, Лаврія дізналася від гіда, що Джуді захворіла і вона не прийде. Ларвії було прикро, що вона не зможе пограти зі своєю новою знайомою. Але зможе пограти з Лакі – своєю найкращою подругою.
Наступне місце зупинки – картинна галерея. Група сіла в автобус, і він поїхав. Їхали всі довго, а коли прибули на місце, то побачили, що це галерея абстракцій. Після того, як сім’я Лаврії погуляла по картинній галереї, вони пішли до маленького струмочка і лягли біля нього на зеленій травичці. Ларвія заснула, через це її тату прийшлось віднести дівчинку до автобуса. Коли автобус привіз групу до готелю, Лаврія прокинулась і їй зовсім не хотілося лягати спати. Вона бігала за Лакі, тому що кішечка забрала телефон.
Розділ 3
Несподівана авіакатастрофа
Наступний ранок був останній. Всі повинні була збиратися. Всі, крім Джуді. Бо вона зі своєю сім’єю залишалася в Греції надовго. Лаврія збирала свою маленьку валізу. Дівчинка з батьками та Лакі зібралися і готові були рушати до аеропорту. Але їхній рейс трішки затримали, тому у них була купа вільного часу. Щоб ніхто не сумував, тато розповідав анекдоти. Лаврія зрозуміла, що буде сумувати за Грецією.
Всі сіли в літак, і ніхто не міг передбачити, яке лихо їх спіткає. Літак піднявся у повітря й полетів дуже швидко. Напевно, пілот не хотів спізнитися до аеропорту . Вже по завершенню польоту, перед самим приземленням, щось раптом загуло та літак почав різко знижуватися. Всі пасажири перелякалися і заметушилися. Пілот намагався заспокоїти пасажирів, сказавши, що аеропорт близько та боятися нема чого. Багато пасажирів заспокоїлися, але не Лаврія. Її не покидала думка, що літак може розбитися. Вона сподівалася на те, що людина, яка керує літаком, професіонал і він неодмінно приземлить літак. Так і трапилося. Літак справді не розбився, а навпаки сів плавно та м’яко. На землі всім, хто постраждав, надали першу допомогу, а тим, хто гарно себе почував, допомогли вийти зі зламаного літака. Всі пасажири були вдячні пілотові за порятунок.
Батьки Лаврії впізнали пілота, ним виявився пан Вільдерхуд, той самий, що відрекомендувався їм охоронцем озеро Больсена. Він теж впізнав батьків Лаврії і розповів, що насправді він пілот, просто тоді в нього були канікули і він поїхав до Італії. Без діла йому було нудно – і він знайшов заняття: Вільдерхуд почав працювати охоронцем озера. Потім сім’я Лаврії поїхала додому на таксі. Вдома мама повідомила нашій героїні, що тепер в них буде не тільки кішка, а ще й собачка. До кімнати зайшов кумедний лабрадор. Тато сказав, що це хлопчик, він одноліток Лакі і його звати Джері. Лаврія була рада що тепер в них буде дві тваринки. Лакі і Джері позитивно сприйняли одне одного, бо кішка застрибнула собачці на спину, і він почав бігати як скажений. Так закінчилася ця історія.
Кінець