Прощавай, плането Земле!

Це відбулося у звичайний день мешканців планети Земля. Вони не чекали на надзвичайні новини від вчених про нові винаходи чи відкриття, а просто працювали. Вони всі були без емоцій, бо хто ж зрадіє такій великій кількості сміття. Сміття було всюди: на дорогах, у морях, океанах на сміттєзвалищах поряд з будинками, але не в переробному центрі, втім, як і завжди.

Мартін дописує останній рядок у своєму записнику і дивиться на календар, щоб записати дату 01.06.2520. Ураа!! Нарешті!!! Заселяємо нову планету!!! “Дорогу новим відкриттям!!!” — почув Мартін з гучномовців на головній вулиці, вулиці, де якраз розташована його багатоповерхівка. Він мешкав на центральній вулиці, тому одразу ж дізнавався, що відбувається у місті. Тож швидко увімкнув новини на 219-дюймовому телевізорі. Телевізор був величезний, на всю стіну, Мартіну прийшлося відійти, щоб побачити зображення повністю. І новини були варті того, щоб їх спостерігати на весь екран…

У спецвипуску новин Мартін почув, що вчені відкрили нову планету, пристосовану для життєдіяльності людини. Ця планета знаходиться  у сонячній системі біля планети Земля, її назвали Порятунок. Вчені зрозуміли, що це найкраща планета для повноцінного існування людини, тому науковці почали миттєво конструювати ракети, але для запуску таких космічних кораблів потрібно було спеціальне паливо, яке виготовляється тільки на антиматерії. На щастя, людство вже могло добути цю речовину, оскільки нові технології стрімко почали розвиватись після 21 сторіччя. Отже, усі активно будувати ракети. У місті панував сполох, здавалось, що повітря наповнювалось мріями про щасливе майбутнє, бо з’явився шанс почати життя заново, так би мовити з чистого аркушу, здавалось, що у кожної людини на обличчі було написано:  ми летимо у космос!

                                              Минуло 5 місяців…

Міжгалактичні апарати вже побудовано, всі країни зібрались біля космічних велетнів, Мартін у повному спорядженні стоїть біля ракети, висота якої сягає понад 140 метрів. Гігантський корабель білого яскравого кольору блищав, немов полива на щойно виготовленому порцеляновому посуді, а оскільки це був початок літа, сонце ще більше виблискувало на поверхні ракети, сонце палало, а разом і з ним палала надія всього людства. Усі мешканці планети Земля прощалися зі своєю домівкою, а вчені залишали сконструйованих роботів на цій планеті для того, щоб вони слідкували за глобальним потеплінням та переробляли сміття. Роботи стали єдиною реальною можливістю очищення планети від такої кількості відходів. Мартін йде до входу ракети, де зустрічає жінку у спеціальному костюмі, вона проскановує його квиток. Хлопець знаходить своє місце у капсулі і сідає на зручне сидіння. Минуло пів години, і величезна капсула з понад 100 пасажирами на борту  злетіла вгору зі швидкістю 500 кілометрів за годину. На цей рятівний політ нам знадобилося півтора року…

• Мартіне! Прокидайся! – вигукнула мама.

• Уже встаю…

• Сніданок на столі!

Це був лише сон. Яка шкода, що Мартін його не додивився…

Мартін встає зі свого ліжка і стрімко йде на кухню, де висить лише 32-дюймовий телевізор і переконується, що то був лише його омріяний сон.