ЛЯЛЬКОВА КРАЇНА
(Засновано на реальних дівчатах)
Жили-були дві сестрички Валерія та Діана .Вони дуже любили гратися ляльками .Найбільше свого часу вони проводили біля лялькового будиночка ,який їм зробив тато .Дівчата багато майстрували саме для ляльок .Але Валерія не любила щось робити гарно ,натомість вона робила усе як заманеться .
Одного разу Діана грала зі своїм ляльковим будиночком .А Валерія щось робила за столом .Вона шила сукню своїй ляльці ,але як завжди не старанно .Через п’ять хвилин коли дівчинка дошила одежинку вона надягнула на ляльку цю “недосукенку” та й почала гратися .
Ляльці було не до вподоби те , що Валерія не старалася над сукнею . Катруся (так було звати лялечку) розсердилась та покликала Прокопика .Прокопик- це плюшевий ведмедик з серденьком на пузі .Він проводить усіх недоробидіток у Лялечколандію ,країну де живуть тільки ляльки і недоробидіточки.
Прокопик надув величезну бульку навколо себе та дівчат ,промовив щось накшталт:”крекс-пекс-фекс” чи”абра-кадабра” і вони швидко зникли.
Через кілька секунд Прокопик Катруся та сестрички опинилися на великій зеленій галяві посеред дрімучого лісу. На луці росли квіти співали птахи та росли величезні дерева. Нічим непримітні на перший погляд але все одно підозрілі. Справді , дерева ті, незвичні ,а балакучі! Як тільки Валерія огорнула поглядом одне з них ,те відразу гиркнуло :
-Чого хочеш дурне дівчисько! Що , ніколи дерев не бачила ?От вже ця дітлашня…
-Ні ,чому ж ,бачила у нас у дворі їх ці-і-і-і-іла купа-відповіла вона.
-Так чому ж дивуєшся ?
-Знаєте наші дерева…скажімо, менш …говіркі…
-Значить так ?Добре .Я образився ,і тому не пропущу вас далі.
-Ні ,ні ,ні ,ви не так зрозуміли…
Друзі подумали , як же можна розрадити дерево ,та…придумали! План був такий:засівати дереву пісеньку про жолуді .І ура! Сподівання справдились ,і дерево пропустило мандрівників далі.
Тепер вони опинились у горах .На вершині найвищої стояла дівчина красуня .Вона мала біляве ,заплетене в трохи розтріпану косу волосся ,блакитну, як небо сукню та величезний льодяний палац на вершині гори.
Ця красуня нажаль не вміла говорити .Але вправно показувала куди їм податись .Тому Катруся ,Прокопик та сестрички швидко зрозуміли як їм пройти до короля- Недороля .Бо саме він проведе церемонію посвяти у Діток-молодців .А посвячувати будуть ,як ви розумієте ,сестер Валерію та Діану.
Йшли вони довго .Через ліси ,через моря ,але таки дійшли до палацу .Палац у Недороля ,був несподівано дурнуватим .Косо ,криво намальовані півні ,яйця ,які більше були схожі на квадрати ,ніж на яйця та якесь пір’я , чи листя? Аж тут ,тепер уже Діана ,помітила у малюнках щось знайоме .Справді ! Це ж і є Діанині малюнки ,які вона , доречі , не постаралася намалювати гарно .
Добре ,повернемось до церемонії посвяти.
Вони зайшли в палац ,там було гарніше , ніж зовні ,килими люстри і таке інше.
Через годину відбулась посвята .Зібрався весь народ королівства .Це було круто !Був навіть шведський стіл .А ми ще й стали Дітками-молодцями!
«Нам дуже сподобалось і ми дуже вдячні усім нашим друзям за те що вони повернули нас додому ,а головне ,побороли нашу лінь !Хоча знаєте ,всеодно ,вам у цю країну потрапити не бажаю .Краще будьте працьовитими і наполегливими!»