ТРОЄ ПОРОСЯТ

Автор:        Ніф-Ніф, Наф-Наф, Нуф-Нуф – виходьте

Поросята: Ми три крутезні підсвинка:

Ніф-Ніф, Наф-Наф, Нуф-Нуф!

У нас весела пісенька

Найкращий друг наш – дуб.

Наф-наф:   Ой, братики, вже холоди

Несе похмура осінь,

Будинок треба нам звести,

Поки ще часу досить.

Брати:        Навіщо поспішати

Будинок будувати?

Нуф-нуф:   Я лиш за день

Ніф-Ніф:    А я за пів

Все зможу змайструвати

Нуф-Нуф: Я ж у Майнкрафті чемпіон

Мене там не здолати

Наф-Наф:   Для того щоб міцним був дім

Не треба поспішати,

Для того щоб він захищав

Все добре слід з’єднати,

Бо ж не лише морозів

Нам взимку слід боятись,

Голодних і хижих зубів

Нам слід остерігатись.

Ніф-Ніф:    Кого ж боїшся ти Наф – наф?

Нцф-Нуф: Може биків, може жираф?

Ніф-Ніф:    А може ти боїшся Вовка?

Наф-Наф:   Так, його зуби не морковка.

Наче ножі вони гостренні,

І очі в нього злі, страшенні!

Брати:        Ха-ха-ха який конфуз:

Брат Наф-наф наш боягуз!

Наф-наф:   Нехай сміються,

З камню дім я буду будувати,

А для дверей міцний засув

Я хочу змайструвати.

Наф-наф ( іде зі сцени)

Ніф-ніф:     Якщо всього боятися,

Коли ж тоді сміятися?

Нуф-нуф:   YouTube коли дивитися

І лайкати пости?

(брати йдуть)

Автор:       Наф-наф трудився день і ніч,

Брати ж у Блейди грали.

Він цеглу клав, возив пісок,

Брати свій слайм тягали.

Та от настали холоди,

Мороз куса за п’ятачки

І щоб не сталося біди

Брати взялися за хатки.

Нуф- нуф: Соломинки – соломинки

Я сплету докупи:

Ось і стіни ось і двері,

A це будуть труби.

Дах з соломи, стіл з соломи,

З соломи віконце.

І моя мила хатка

Сяє вже як сонце!

Ніф-ніф:     Гілочки тоненькі,

Щоб гнуться легенько

Я в лісі позбирав.

І з них я дім, красивий дім

За день лиш швидко склав.

Із шишки ручка на дверях,

З листочків скатертина.

Ось бачите, як  я й казав:

Пентхаус- не хатинка!

Автор:       Та ось побачив трьох братів

Злий, лютий хейтер Вовк.

Він підійшов впритул до них

Вовк:          Дизлайк , дизлайк значок

Автор:       Наф-наф, Нуф-нуф, Ніф-ніф, скоріше

Ховайтесь по хаткам,

Бо цей злий, хижий, хитрий звір

Не дасть пощади вам!

Нуф-нуф біжить, а вовк за ним.

І ось Нуф-нуф в хатинці,

Сидить тремтить, бо він один.

Так страшно на одинці.

Хатку з соломи Вовк уздрів

І щиро засміявся

Вовк:          Тебе побачив я й зрадів,

Бо ти таки попався!

Повітря  в груди наберу

І дуну, що є сили:

Ф-у-у-у-у- у!!!!

Автор:       З соломи вікна, двері, стіл

І стіни полетіли

( хатка падає)

Нуф-нуф щодуху поспішав

До братика Ніф-ніфа,

А Вовк пустився вслід за ним,

Регочучи від сміху

Вовк:          Невже ця купа гілочок

Вас може врятувати?

Мені аж смішно бо тепер

Аж двох можу дістати!

Автор:       І знову сильно дунув Вовк,

І тріскає полетіли,

(друга хата падає)

А поросятка з криками

До брата поспішили.

Наф-наф міцніш засув закрив,

Дав  братикам попити.

Наф-наф:   Донт ворі Brothers, бо мій дім

Й ста вовкам не здолати!

Дарма сміялись, та тепер

Вам треба зрозуміти:

Я так старався, щоб потім

Біди не допустити!

Автор:       А вовк тим часом зрозумів,

Що він всю здобич втратив.

Він стіни гриз він дув ревів,

Та до хатки не втрапив.

Пішов злий вовк назад у ліс,

Злючись і шкандибаючи

Наф-наф:   Ось так, той зробить краще всіх

Брати:        Працює хто стараючись!

 

К. Ш.

Історія ця почалася із того,

Що жив у Чикаго котик нервовий:

Хазяїна свого він не любив.

За мишкой не гнався – не хотів.

Навіть у лежаку цей кіт не спав,

Лише читав, читав і читав…

Газети, книги і журнали,

Та й розповідей теж не мало,

Казки і вірші полюбляв,

Всі детективи прочитав.

І так один раз начитався,

Що заморився, повалявся

Та й задрімав наш чемпіон

Побачив дуже класний сон.

Тут постріли, там кулемети,

Ведуть когось під пістолетом.

Усі поранені, є вбиті

І шибки у хатах побиті.

Це банда гангстерів Кларнета

У них усіх є пістолети

І кулемети, і ножі, –

Цих гангстерів бояться всі!

Та все ж ще є одна надія,

Що детектив спійма злодія.

– Але ж, народ, де його взяти?

– Не знаємо, та й звідки знати?

– Я знаю, є один – К.Ш.

– Хто? Хто? Що, куряче яйце?

Яєчка курячі люблю,

Та не до того тут. Та ну!

• Яке яйце? Кажу ж К.Ш.

Шпіон котячий,

Хоча і трішечки ледачий.

Та кращого вам не знайти.

Нам треба до кота іти.

Йому проблеми описали,

Зловить злочинців попрохали.

Кіт роздумами не займався,

Взяв свою лупу і поклявся,

Що зловить банду за три дні.

Тепер його записки всі.

Ну от, день перший, час спливає,

Цей день, здається, вже минає…

В завданні цьому 2 ікси

І це усе, що знаєш ти.

Ти ж детектив, та ти ще й клявся

Хоч варіанти запиши.

День другий, швидко час минає.

К. Ш. нічого ще не знає

Хоч плани є, і є надії,

Та перемогою й не віє.

Ось третій день, тут щось не чисто.

Щось з’їхались мотоциклісти…

Тепер я знаю, що робити.

Уже все видно: це бандити!

Здається хтось мене помітив,

Бо лиш у мене всі стріляють,

Тож вибачайте – я тікаю!

Ой, я знайшов в них папірець.

Який же я все ж молодець!

Знаходяться вони ось тут,

Я добре знаю цей маршрут.

Віддам поліції його.

Розкрито справу! Йо-хо-хо!

І тут прокинувся наш котик,

Помуркотів, лизнув животик

І, зрозумівши, що це сон,

Пішов гуляти на балкон.

 

Кухар Білл та його кіт

Десь кухар жив на ймення Білл.

Він рибку смажити любив.

Солив, плекав цю рибку так,

Що мав карась лосося смак!

Ще був у нього ласий кіт,

Великий в того був живіт,

Бо все, що Білл наш готував,

Кіт дуже спритно й вміло крав.

А Білл його за це карав.

В один зі звичних будніх днів

Від люті Білл ошаленів:

-Іди сюди! Коте безродний,

Я зараз дам тобі по морді!

Кіт підійшов й так мило глянув,

Промовив: – Мя-у-у-уу, – замуркотів.

Та раптом наміри старого

Кіт дуже чітко зрозумів.

Він біг по стінах і по стелі,

Бо настрій котик мав веселий,

А Білл за ним старанно гнався,

Кота спіймати намагався!

Та не побачив м’ячика Білл наш

Перечепився, впав. Розгардіяш

Оглянув й раптом котю зрозумів

Той рибу крав, бо їсти так хотів!

Все ж найсмачніше від кота ховав,

Його на злочин сам провокував!

І після цього Білл став з котиком дружити

Щоденно грався, годував й не забував поїти!

 

Небилиця

Жив собі чоловік,

Звали його Містер Рик.

Ось послухайте про нього,

Чудака, ну ось такого!!!

Спав він вдень, а жив уночі,

Пити любив на меду калачі,

Їв він воду і компот,

Бо дурний як бегемот.

Сам з собою він гуляв

І кричав весь час: «Гав! Гав!»

Чому Містер Рик кричав?

Може до гри він собак закликав?

Ні, то не він, а собака,

Його далматинець друзяка

За повідок його тримав

І намордник поправляв.

 

Черепаха

Червоновуха черепаха у мене живе

І корм для черепах вона жує.

В тераріумі плаває весь час,

Там з острівця стрибає раз повз раз.

Вона гуляти любить дуже сильно.

Ця черепаха – зовсім не повільна!

Тортілич я її назвав

І вірш про неї написав.