Калейдоскоп мого життя

Життя – калейдоскоп подій,

Яскравих вражень, світлих мрій.

Несу у Всесвіт я добро,

Хай осяває всіх воно.

У подорож запрошую я вас,

Про себе розкажу все чесно, без прикрас.

 

Хоч мала я ще дитина,

Знаю істину просту:

Найдорожче – це родина.

Збережи цю неповторну теплоту.

 

Любій матусі

В мене є матуся мила,

Добра, радісна та щира.

Я до неї пригорнуся –

Наче в казці опинюся.

Мама – найдорожча в світі.

Знають це й дорослі, й діти.

Приголубить, допоможе.

Та добра навчити зможе.

Смуток весь вона розвіє

І теплом своїм зігріє.

Шкільне життя таке барвисте,

Швидке, яскраве, променисте.

І в тому леті я щаслива.

В море пригод несе мене бурхлива хвиля.

 

Хелоувін

Хоч не українське свято,

Та ми раді дивувати.

Хелоувін лякає всіх: і дорослих, і малих.

Всюди привиди казкові.

Є примари загадкові.

Моторошно, всі тікають,

Один одного лякають.

Скоро вечір вже настане.

І скригочем ми зубами.

Загадкове, дивне свято

Вже прийшло у нашу хату.

 

Пори року

Чую дивний звук далеко.

То вітання шле лелека.

Ріки, гори і поля –

Обертається Земля.

Все навколо золотіє.

Жовта осінь – все радіє.

Незабаром і зима   

(Дуже гарна в нас вона )

Далі свій танок заводить.

Там тепло – весна приходить.

Скоро літо затанцює,

Нам канікули влаштує.

 

Лелеки повернулись,

І сонце вже всміхнулось.

Прийшла до нас весна,

Весела і ясна.

Струмочків напустила

І квітів насадила,

Прибрала білий сніг,

Що взимку тішив всіх.

Садочок уквітчала,

Бо фарб багато мала.

Дітей розвеселила

Весна наша грайлива.

 

Традиції народні – то предків світлий дар.

Гідно нести ми згодні

Й примножити цей скарб.

 

Пасха

Писанку виготовляла,

Писочком розфарбувала.

В жовту фарбу опустила.

Не сиділа я без діла.

До Великодня старалась.

І собою аж пишалась.

Ще і крашанку зробила.

Ось така я господиня.

 

Івана Купала

На Івана, на Купала

Я у вінок квітки вплітала.

Веселилась, танцювала,

Через вогнище стрибала.

Свято дивне, стародавнє.

Різних поколінь єднання.

Квітка папороті кличе

У мандрівку через вічність.

 

Колядка

Колядую, колядую,

Щиро з святом Вас віншую.

Буду щастя дарувати,

Щоб грошей було багато.

Щоб усім Вам таланило

І здоров’я в Вас міцніло.

 

Моя мрія…

В мене є таємна мрія,

Дуже хочу за кордон.

Я усе прорахувала.

 Це ж цілісінький мільйон.

Треба на літак копити.

Й загранпаспорту нема.

Як ці гроші заробити?

Обертом йде голова.

Вже й копілочка велика.

Там лиш сто, а де ж мільйон?

Є лише маленька втіха.

Маю часу ще вагон.

Щоби суму таку мати –

Все життя слід працювати.

Я в суперлото зіграю,

Та удачу все ж спіймаю.

 

Мій гумор…

Є у мене однокласник,

Мишко його звати.

Вчитися не хоче,

Йому б розважатись.

Неслухняний, та розумний,

Міг би постаратись,

І тоді б обов’язково

Гарно став навчатись.

На перерві мчить надвір

З хлопцями гасати.

Вже й дощить, і прохолодно,

Та йому начхати.

Крутить сальто прямо в класі,

Отакий прудкий.

Через парти він стрибає –

Справжній буревій.

Вчитель на урок прямує

На мажорній ноті

Й бачить нашого Мишка

Просто у польоті.

І від подиву такого

(Стрес, а ще ж і втома)

Бідоласі у ту ж мить

Відібрало мову.

Вчитель наш тепер мовчить,

Як та риба в морі.

А для Мишка лозиняка

Висить в коридорі.

 

Мій біль…

Стогне від болю нині Вкраїна –

Рідна земля, моя Батьківщина.

Здається, що все так змінилось навколо.

І вже потемніли і поле, і гори.

Війна охопила квітучий наш край.

Над степом лунає тужливе «прощай».

Не хоче, лихая, вона віддавати

Колосся те, юне, що сіяла мати.

Лишає брудні за собою сліди,

Спаплюжила наші квітучі сади.

І сльози гіркі ронить мати

Отам, де воюють солдати.