Чесність

Категорія: Проза
Вікова група: 8-10 років

Жили були два брати:  один багатий, а другий – бідний. Одного разу дізналися вони, що цар шукає собі помічника. Зійшлися брати і почали сперечатися про те, хто з них гідний стати помічником царя. Прийшли вони до царя, який саме шукав собі помічника та й попросили його, щоб він когось із них призначив своїм помічником. Бідний брат каже: «Я хоч і бідний, але розумний і хочу стати Вашим помічником». А багатий каже: «Я такий багатий, що й розуму не потрібно!».

Цар вирішив перевірити їх і першим обрав багатого брата. На наступний день сів багатий брат на трон та й сидить. Аж бачить, що прийшли до нього люди з цілого села та й просять, щоб призначили штрафи за псування природи: зрубані дерева, розкидане сміття, забруднену річку та інше.  Бо село скоро на смітник перетвориться! А цар, тобто багатий брат, який в той день виконував обов’язки царя, каже: «Зачекайте! Не царське діло про сміття зараз думати. Пізніше подумаю». Незабаром прийшли люди з іншого села. Вони розповіли, що в їхньому селі розвелося багато собак, які виють від голоду. Люди попросили, щоб цар  придумав спосіб, як собак годувати. А багатий брат сидить собі і відмахується рукою тай каже: «Ті собаки почекають». Настав вечір. Прийшов справжній цар і питає: «Ну що? Хтось приходив?». «Ні, – каже багатий брат, – ніхто не приходив». Слуги все розповіли справжньому царю. Цар суворим голосом промовив: «Я тебе проганяю, бо ти не гідний бути моїм помічником!!!».

На наступний день на троні вже сидить бідний брат. Аж бачить прийшли люди з цілого села. Вони просили щоб призначили штрафи за псування природи, тобто за розкиданий мусор, зрубані дерева, забруднену річку, смердюче повітря та іншу шкоду. Бідний брат почав записувати це у книгу з штрафами. Прийшли люди з другого села, які просили, щоб собак годували частіше, бо собака – вірний друг людини. Бідний брат і це записав у книгу. А коли люди пішли, він подумав і запровадив таке правило: гроші, отримані від штрафів за псування природи необхідно витрачати на корм для собак.

Настав вечір, прийшов справжній цар та й запитує: «Хтось приходив? Хтось щось просив?». І бідний брат все розповів царю. Цар запитав у слуг: «Це правда?», а ті відповіли, що розповідь бідного брата дійсно правдива. Тоді цар промовив поважним голосом: «Я тебе проголошую моїм помічником!».

Так у старого царя з’явився мудрий помічник, на якого він завжди міг покластися. Проте царю не давала спокою думка чому ж цей розумний хлопчина такий бідний? Покликав він до себе слуг та й почав розпитувати про бідного брата. Ті йому розповіли таку історію.

Були на світі два брати однаково багаті, бо отримали гарний спадок від батька. Один брат був дуже добрим, а інший завжди всім заздрив. Одного разу заздрісний брат приїхав у гості до доброго брата і побачив, що його багатства примножуються, бо має він великий  яблуневий сад. Про дерева він завжди дуже турбувався і часто їх поливав. А яблуні дякували йому за доброту смачними солодкими яблуками. Ті яблука добрий брат продавав на базарі, а отримані кошти ретельно зберігав.

Зустрілися брати, обнялися. Заздрісний брат запитав: «Як це в тебе виходить так багатіти? Мої гроші тільки зменшуються, а твої он як примножились!». Добрий брат посміхнувся і промовчав.

Через деякий час заздрісний брат відправив своєму доброму брату листа. В ньому було написано ось що: «Любий мій братику! Я дуже тяжко хворію. Мені потрібно дуже дуже багато грошей на лікування. Допоможи мені, братику!».

Бідний брат не знав, що той бреше, і віддав йому всі свої гроші, бо дуже сильно його любив. Отак добрий брат перетворився на бідного, а заздрісний – дуже сильно розбагатів.

Вислухав цар цю історію і зрадів, що не помилився коли обрав собі у помічники бідного, доброго і мудрого брата.

Меню