Мамо рідна! Мамо люба!

Тебе я вітаю!

І для тебе я пісень

багато співаю!

В день осяйний цей, прекрасний,

 сонечко сіяє,

Квіткою на світі білім,

В долю розквітаєш!

Вже калина червоніє

за хатою — маки,

Разом з сонечком берешся

Троянди саджати!

Відпочинь, моя матусю,

                                              серед буйноквіту!

Ну а я ще помолюся,

Щоб Вам довго жити!

***

Я живу в такій країні,

Де всі люди – мов птахи,

Символ наш – верба й калина

Й це назавжди! На віки!

Люди люблять тут співати

Й працювати залюбки.

Хлопці люблять гарцювати,

А дівки – плести вінки.

Небо  синє, сонце жовте,

А колосся – золоте,

Все в очах цвіте, немовби

Все на світі молоде.

Це країна – Україна!

Хай там як, – та назавжди

Буде тут цвісти калина,

Будуть тут плести вінки!

***

Всі ми – діти України.

Хочеш ти цього, чи ні –

Ми на світі всі єдині,

І – як  сонце навесні!

Ми буяємо, мов квіти

Та співаємо пісні!

Всі дорослі, та всі діти…

Навіть в полі солов’ї!

Маємо ми всі радіти,

Що живем на цій землі!