Парадовський Дмитро

 

Мої перші гуморески

 

У дитячому садочку

 

Ще маленьким хлопчиною

Як ходив в садочок.

Не любив удень я спати

В ліжечках рядочком.

 

Попросився я у няні

Не закривать очі.

Няня була добра тітка

Та й каже охоче.

 

- Ти лежи собі спокійно,

Будь слухняним хлопчиком.

- Очі можуть буть відкриті

Та з закритим ротиком.

 

 

 

Друзі

Братик менший є у мене,

Звати Ярославом.

Має друга він такого,

Звуть його Романом.

 

Вже як вийдуть на вулицю,

Стануть говорити.

Не кожен перекладач

Зможе зрозуміти.

 

-Чи китайська, чи японська?

Дивуються люди.

В Ярослава буква –р

Міняється всюди.

 

А Роман усі слова починає складом –на.

Каже своїй мамі хлопчик:

- Купи мені наталіки (сухарики),

То піду в надочок (садочок).

 

 

На уроці

Хочу я вам розказати

Отаку пригоду.

Як на уроці учителька

Питала Володю.

 

Сидить хлопець за партою

Вже майже куняє.

Вона йому:

- Відповідай.

Строго так питає.

 

Учень з місця не встаючи,

Хай грець ту науку.

–Хіба ж того запитують, що не дере руку?

 

 

Олімпійський спокій

 

Сидить учень на уроці

Та й щось наминає.

– Що, Володю, дожував?

Вчителька питає.

 

Головою похитує,

Сказати не може.

Тільки щоки ворушаться

Й дивиться байдуже.

 

Беріть приклад із Володі,

В кого є потреба.

Олімпійський має спокій,

Ще повчитись треба.

 

 

На морі

Довелось колись в Криму

Нам відпочивати.

В Чорнім морі покупатись,

Мушлі назбирати.

 

Сонце вище піднялося,

Стало припікать.

Дядько в рупор всім говорить:

- Нєльзя загорать!

 

Речі швидко ми зібрали.

І гайда до хати.

Раз місцеві балакають,

Треба прислухатись.

 

Ще забігли ми на ринок,

Щоб щось прикупити.

Я й собі пригледів цяцьку

І став тупотіти.

 

Мама строго подивилась

Й промовля дитяті:

- Будь послушним,

Ілі сєйчас пєрєзвоню папє.

 

Я аж ротика відкрив, отаке почувши.

Та не думаючи довго, позаду чалапа,

Запитав я свою маму:

- А хто така папа?