Соколова Софія

 

Колюча містика

 

 

Дуже давно, за часів відьмаків

 

Жили десь привиди-їжаки.­­­

 

Після життя вони залишились,

 

Біля домівок своїх забарились.

 

 

 

Жив серед них суперпривид-їжак.

 

Мудрий він був, як старий Мерлін-маг.

 

Хоч і розумним він славився магом,

 

Та був повільний, немов черепаха.

 

 

 

Взяв за мету собі зілля зварити,

 

Щоб друзів своїх дорогих оживити.

 

Щоб ті по травичці знову гуляли

 

І черв’ячків дощових поїдали.

 

 

 

Та як не старався, не міг підібрати

 

І компонент головний відкопати,

 

Який би мав привиду тіло зробити,

 

Щоб той завжди сонечку міг би радіти.

 

 

 

От якось їжак під парканом сидів.

 

На моркву дивився він з-за кущів.

 

І раптом збагнув, що рослиною бути

 

Привиди можуть, щоб щастя відчути.

 

 

 

Їжак захопився думкою цею,

 

Почав працювати і вдень, і вночі.

 

Два тижні він думав і щось мудрував

 

Зілля варив і туди додавав:

 - листя фіалки, скручені в трубку,

 

  - голки бабусі, чим шиє вона,

 

 

  - трохи землі і дірявчасту губку,

 

 

  - ту, яку можна дістати із дна.

 

 

 

 

Далі узяв він отриману масу,

 

Додав туди ще і своїх колючок.

 

Змішав це усе і зліпив з цього м’ячик

 

Та в горщик із кашею його посадив.

 

Додав у ту кашу ще й ґудзиків трохи

 

Й вишневим компотом зверху полив.

 

 

 

Що ж з того вийшло? А вийшла рослина,

 

Колюча і кругла, мов ті їжаки.

 

Прекрасна домівка для привидів наших,

 

Ще й підсмакована доброю кашею.

 

 

 

Так, із тих пір у рослинах таких

 

Живуть оті привиди-їжаки.

 

Хоч і не можуть по травичці гуляти

 

Та сонечко можуть вони відчувати

 

І ця колюча містична рослина зветься КАКТУСОМ!

 

 

 

Дівчата на робототехніці

 

 

На робототехніку до нас прийшли дівчата

 

І почали навчатися спочатку так завзято:

 

Збирали мікросхеми і їх програмували,

 

Завдання всі виконували і не сумували.

 

 

 

Та от, коли настав момент їм іспити складати

 

(Там треба щось придумати і власноруч зібрати,

 

Наприклад, робота, який пожежу вміє гамувати

 

Або поливну станцію зібрати і запрограмувати) –

 

 

 

Дівчата дуже здивували,

 

Вони таке програмували!

 

 

 

Браслет зробили на руці і датчик світла в ньому,

 

Який від світла вібрував –сигнал він власниці давав,

 

Що губи треба малювати, бо люменів* уже багато.

 

 

 

А ще корисними для них світлодіоди стали,

 

Вони сережки з них робили і у волосся пхали,

 

Бо наче стрази ті сіяли.

 

 

 

Браслетики з дротів плели.

 

Резистори двоногі

 

Вони в волосся повтикали,

 

Як шпильки довгоногі.

 

 

 

Як бачимо, гламур набув сучасних рис.

 

Тож модний тренд наступного сезону –

 

Рожевий дрон і дротові сліпони.

 

 

 

*люмені – одиниці вимірювання світла.


Супер-пупер майстер-клас

 

 

Ми, дівчата, вам покажем

 

Електронний майстер-клас,

 

Навіть зараз вам розкажем

 

Супер-пупер-дупер-клас!

 


1 Майстер-клас

 

Беремо дротиків багато

 

Заплетемо косичку,

 

Закріпимо все на руці

 

Браслетиком. Ми молодці!

 

 

 

Порада

 

Дротики повинні бути різних кольорів,

 

Бо браслетик вийде надто вже сумний.

 

А нам сумних не треба!

 


2 Майстер-клас

 

І не забудьте, коли схему будете складати,

 

Щоб вчителя дражнити і пореготати,

 

Усі дроти одного кольору зібрати

 

І з них щось змайструвати.

 

 

 

І от, якщо ви помилились,

 

Та хибно запихнули дріт

 

Не в той роз'єм,

 

Нехай ваш вчитель-суперінженер

 

Тепер вам визначить помилку,

 

Коли дроти всі, як ті близнюки,

 

А їх там штук із 200.

 

Ха-ха-ха, йому капець!

 

 

 

3 Майстер-клас

 

Якщо завжди хотіли ви

 

Принцесами побути,

 

Беремо жовтих світляків*

 

І скручуємо разом,

 

Тоді візьмімо батарейку і підключаймо дріт.

 

Ура! Готова корона-світлячок.

 

 

 

І от вам майстер-клас

 

Від супер-пупер нас.

 

(За наслідки ми не відповідаємо)

 

 

 

 

*світляки – маленькі лампочки розміром десь 5 х 5 мм.