Кривошапкін Ярослав

 

МОЇ МРІЇ

 

 Я хлопчик з української родини:

 Люблю свою країну,білий світ.

 Зростаю на землі верби й калини,

 Шаную свій величний давній рід

 З батьками ,друзями,учителями

 Я пізнаю щоденно нові далі

 Допитливо блукаю Інтернет –шляхами

 І мрії вибудовую удалі.

 Я хочу інженером стати

Створити супершвідкісний літак

 Нові машини-автомати

 Й подарувати людям їх за «так».

 Зібрати зброю на планеті

 І всю її переробити

 На гойдалки,велосипеди

 Нехай катаються всі діти

 Було б чудово ТРИ-Д- принтер розробити

 Щоб їжу безкоштовною робити

 Завезти в голодуючі країни

Ми ж бо одна сімя ,ми люди,ми єдині.

 А ще я мрію в космос полетіти,

Створити нову мову міжпланетну,

 Усі галактики здружити,

 Знайти єдину зірку заповітну

 Ще мрію я про супер-ліки

 Щоб не хворіли на планеті діти

 І щоб дорослі все частіше посміхались,

 І з нами в різні ігри грались

 Я просто хлопчик,я школяр,дитина, я мрію,я добро творити хочу,

 На світ дивлюсь я світлими очима : Прийде мій час,я світ зміню охоче.

 

ЛЮБЛЮ…

Люблю коли сонце ласкаве торкається мого чола

 Коли поруч тато і мама,навколо щебече весна.

Люблю кошенятко ласкаве,що тулиться до моїх ніг

І паничі кучеряві схиляються на наш поріг

Люблю стиглий запах пшениці,люблю журавлині ключі

Люблю волошкові очиці,люблю тихі зорі вночі

Люблю коли вересень щирий у школі збирає усіх

І вчительку лагідну, милу,і квіти,і книги,і сміх.

 Люблю коляду на порозі,задумливу свічку,кутю,

 Риплять чобітки на морозі і я до хрещеного йду.

 Люблю гомін гостей у хаті,Святкові столи,коровай

 І посмішки мами і тата,пісень українських розмай

 Люблю рідний край – Україну,люблю все що диха,росте.

 Я- громадянин, я - людина,дяка Богу і небу за те.

 

ПОВЗИК

 

Повзик – пташка невеличка,

Має дуже гарні звички.

В спорті рівних ій нема,

Не старайтеся – дарма!

В кого м'язи найміцніші?

Хто проворніший та швидший?

 ПОЗВИК! ПОВЗИК! Як циркач,

Каскадер, артист, трюкач…

Добрий лікар у садочку,

Виспівує в холодочку.

А гніздечко як будує! –

Майстра гарного здивує!

Вмілець він на всі лади,

Поруч з нами він завжди.

 Стій, людино, зупинись!

Прислухайся, придивись,

Повзик – пташка невеличка,

А які у неї звички!!!

 

ШКІЛЬНИЙ ДЕНЬ

 

Ранок сонячний стрічає, йду до школи залюбки,

Друзів вже юрба чекає, парти, зошити, книжки.

 Вчителька всміхнеться щиро,розпочне навчання день,

З нею тепло, добре, мило у вінку казок,пісень.

Книжка різнокольорова відкриває сторінки

 Вірші,байки,казки нові ми читаєм залюбки.

За героями крокуємо у незвідані краї,

З ними світ новий будуємо, мрії втілюєм свої.

 Ось і дзвоник стоголосий: сміх, веселощі і гра,

 На подвір’я м’ячик просить – Ну, давай, в футбол пора!

 Закрутився світ довкола, захопила гарна гра,

Знову дзвоник - все, до школи, до уроку нам пора.

 Українська рідна мова, знову в нас правопис слова,

 Помилився – в класі сміх, що ж то помилка – не гріх.

 Пишуть пальчики терпляче коми, суфікси, склади,

 Букви неслухняно скачуть та туди, а та сюди.

 Наморились, натомились,  ось, нарешті вже дзвінок

 Може музику послухать ? Та пограєм в доміно!

За хвилиною хвилина - і перерва вже стіка

 Починається заняття: зараз математика.

Приклади ми легко й швидко вмить розв’яжемо усі

А рівняння – от проблемка! Ледь здолали всі ікси!

 Розбирали ми задачу про синиць і горобців.

 Впоралися! А це значить – ми великі молодці!

 Дзвоник кличе у їдальню – нас чекає смакота:

Борщик, кашка, булки гарні, а компотик – красота!

 Кухарям подяка щира за їх руки - золото,

 Зичимо здоров’я, миру за турботу, за добро.

Вже альбом чекає, фарби – малювання в нас урок,

Розіллються диво-барви в світі чарівних казок .

Пензлик вкотре творить диво неповторне як ця мить,

Йду до вчительки щасливий - Подивіться! Оцініть!

Посміхнулися озерця – очі вительки – блакить:

 - Малював хлопчина серцем,як тебе не оцінить.

 Який гарний день сьогодні, так і хочеться співати.

 Так,лишилась фізкультура – біжимо перемагати!

Ось весела естафета згуртувала весь наш клас:

 - Ми зумієм, подолаєм, ох, зазнаєте у нас!

 Ми стрибали на скакалках, переносили м’ячі,

 Далі лізли по канату, стрибали крізь обручі,

 Подолали перепони, все робили ми як слід

 Ну, четвертий клас, дивіться, обійдемо зараз всіх!

 Ось останнє вже завдання - настає тривожний час …

 І канат перетягли ми!!! Так тримати! Знайте нас!

Біг додому як летів я, радість груди розпина

На порозі мама люба мене знову обійма:

 - Ну, як справи, синку, любий, що нового, як і де?

 - Мамо, в мене був сьогодні самий кращий шкільний день!