Титаренко Назар

 

Весела родина

 

 

 

Ми живемо на Україні,

 

 Цікава дуже в нас родина.

 

 Ми з батьком – українці щирі,

 

 А мама – виходець з Росії.

 

 Ще у Німеччині є тітка,

 

 Вона буває в нас улітку.

 

 Два моїх дядька – білоруси

 

 (Ох і смішнючі у них вуса!).

 

 І незабутні ті години,

 

 Коли збирається родина.

 

 Коли сідаємо за стіл,

 

 Лунає гомін звідусіль:

 

 – Візьми оце!

 

 – Паспрабуй ета!

 

 – Баварське м’ясо!

 

З’їж котлету!

 

 Все пропонують, вихваляють,

 

 Мене це тільки забавляє.

 

 Свою обожнюю родину, традиції і страви,

 

 Але люблю вживати те, що нам готує мама!

 

 

 

  Рідне слово – у душі, а душа –у слові

 

 

 

Слово рідне – у душі,

 

 А душа –у слові –

 

 Віддаю усю повагу

 

 Українській мові.

 

 Мовою своїх предків

 

 Часто я спілкуюся

 

 Та за її майбутнє

 

 Дуже я хвилююся.

 

 Яка ж вона гарна,

 

 Мова солов’їна,

 

 Вона така ж співоча,

 

 Як вся Україна.

 

 Мовою славних воїнів

 

 Та юних козачат

 

 Закликаю розмовляти

 

Хлопців та дівчат:

 

Любіть ви України мову,

 

Як і матусі колискову!

 

  

 

Мамина турбота

 

 

 

Мама про мене піклується. 

 

Мама за мене хвилюється.

 

Мама мене оберігає -

 

Як янгол крилом укриває.

 

За мене вона серце крає

 

Та на себе навіть не зважає.

 

Мама всім допомагає 

 

Й міри в допомозі не знає.

 

Мама завжди все встигає:

 

Готує їсти, прибирає,

 

Мама з братиком гуляє

 

І собаку забавляє.

 

Я хотів побільше написати,

 

 Та не знаю, як у вірш все це вміщати?

 

 А турбот у мами є багато.

 

 Побіжу скоріше їй допомагати!