Борисов Олександр

Рюкзак


Каже мама, що нівроку
Вимахав мій брат Андрій.
Біцепси, широкі плечі ─
Еталон дівочих мрій.

Я завжди трішки ревную,
Брат Андрій міцний, ще б пак.
Ми до Львова регулярно
Відправляємо рюкзак.

Зберемо його всі разом:
Мама, бабця і дідусь.
Я кладу в рюкзак трансформер
Без одного – обійдусь!

Дід поклав солоне сало,
Любить внука він свого,
І дві курки, щоб не мало,
Бо Андрій наш ого-го!

А бабуся пиріжечків
Для Андрюшки напекла.
Мама вклала банку меду,
Із базару принесла.

Помідори, перець, моркву,
Все ковтає наш рюкзак.
Яйця, сир, олію, масло –
У Андрія гарний смак!

А якщо рюкзак не репне,
На банкіра, як Андрій,
Я колись поїду вчитись
І рюкзак цей буде мій!