Панченко Антоніна

14 років

м. Біла Церква

Київська обл.

 

 ***

Незнаний світ приваблював людей.

Вони схопились досліди робити.

Та все ж, залишився мільйон речей,

Котрих їм все ще не вдалося дослідити.

 

Як мало тих, хто ще не любить ніч,

Адже усіх нас кличе невідомість.

Не раз дивуються філософи сторіч,

Як щось нове заповнює людську свідомість.

 

“А може, роздумів вже досить на сьогодні?”-

Подумає людина при дорозі.

На мою думку, це цілком природньо,

Міркуючи про світ, розвинеш розум.

 

Найважливіший творчості девіз:

Твори для себе. Будь при своїй думці.

Частково пробуди у собі інтерес

Думками здійснить подорож в минуле.

 

Природу всі описують митці,

У різні кольори фарбують квіти-мальви.

А композитор видумав легкі

Ті звуки, що нагадують прощальні.

 

У кожного із нас прихований талант

Відкритись може і активно процвітати.

Якщо налаштуватися на творчий лад

З глибин душі його, стараючись, дістати.

 

Ніколи не пізно вчитися

 

Хотів би стати хтось юристом,

Когось механіка цікавить.

Колись я мріяв з танцюристом

Усіх товаришів розважить.

 

Найкраще, що уміють люди -

То досить добре розмовляти.

У якось так у світі буде,

Що наші люблять поспівати.

 

Ніколи, все ж, не пізно вчитись.

В житті усе змінити можна.

Колись потрібно зупинитись,

Та не раніше смерті точно.

 

Блокнот

 

Тоді я тут купила цей блокнот.

В той день його насправді полюбила.

Не шкода було витрачать банкнот

На це серйозне, професійне діло.

Блокнот цей завжди коло мене був,

Йому писала я усі думки свої.

І жодної емоції він не забув,

Щоразу розумів чуття мої.

Та мало хто його відкрить посмів,

Ще деякі думки у таємницях.

По-справжньому блокнот мене любив.

 

Всі почуття зберіг в собі, а не в крамницях.