Лахтіонова Діана

  КРАЙ, ДЕ РОЯТЬСЯ МЕЛОДІЇ

 

В краю, де рояться мелодії,

 Ялинонька росла.

 Їй вітер грав рапсодії,

І з нею дружила сосна.

   Художник схилився, він їм уклонився,

 Ялинку королевой назвав.

 І найголовніші для лісу слова

 Пензлем він написав.

  

Та раптом на Кінбурн наліг туман,

 І не впізнать його.

 І миттю степом став сивий лиман,

 Не зрозумівши, за що.

 

 Художник до нього душей пригорнувсь

 І силу могутню відчув.

 Своєю любов'ю життя йому,

 Великому, повернув.

 

Сміливо крокують видіння зі сну,

 Порушив логічні зв'язки.

 Але палаючі фарби в степу

 Мені більш близькі.

 

2015 рік