Нечаєва Юлія

 Дівоче щастя

 

Коси, коси дівочі-

 

Честь і краса дівчини.

 

Цвіт калини в коси

 

Ненька вплела на весіллі,

 

Ось він букет калини –

 

Символ любові і щастя

 

На рушничку й сорочці

 

Приносить в родину рясту*

 

А коровай весільний

 

Дихає теплим літом.

 

В ньому любов до калини

 

Зєднує роду ліній

*Приносить рясту – тут «топтати ряст» - продовжувати жити, зустрічати ще одну весну

 

 

Моя Калинівка

 

 

Гаї калинові горять на Україні

 

І кров калинова, як пісня, нас єднає.

 

У ста Калинівках живе народ єдиний

 

І навіть прізвище Калина має.

 

Калинівка. Калинка. Калинове –

 

Ось так звучить навкруг все барвінково.

 

Народжується диво-цвіт.

 

І відкривається, як полум’я, зело

 

У символі червоної калини –

 

Все українськеє село.

 

 

Калинка-українка

 

 

Забули вже традиції давно…

 

І все премось в елітне, «іностранне».

 

Дітей своїх все іменуєм модно:

 

То Даніель, то Едік, то Осанна.

 

Як ніжно зазвучить імя Калина.

 

Це жінка, ненька, це дитина.

 

З таким імям відкриті всі дороги.

 

Як путівник, імя це у народу.

 

Хай з пупянка народиться дитинка

 

І цілий вік єством своїм живе*,

 

Бо в ньому «українська українка»

 

Ось ця Калинка – це відродження родзинка,

 

Ви чули? Рідне це, своє!

 

__________________________________________________________________

*Жити єством – бути собою, мати власні погляди, думки.

 

 

 

Калинова доля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом зі мною росла моя калина.

 

 Он там – біля застільного вінка.

 

 Я народилась – і моя родина маленький

 

Кущик ніжно принесла.

 

Турботливі долоньки мами

 

Її плекали ласкаво так, як і мене…

 

Росли-зростали ми вкупочці.

 

 Весна буяла, цвіла калина – я росла.

 

 Весільним цвітом доля обвінчала моє життя

 

 І калиново пісня зазвучала у майбуття.

 

 Я підійду і ніжно обніму

 

 Дозрілі ягоди своєї берегині.

 

 Вона ж палає зараз і донині.

 

 А ненька сива, і галуззя вгору.

 

 Хіба батька ще будуть молоді?

 

 А небокрай облито жаром.

 

 Вже не весна, вже осінь на двор .

 

 Вкриває сніг батьківські скроні,

 

 З калиною я відчуваю присмак долі-

 

 Долоні ліній калинові.

 

 

 

  Заходьте в гості!

 

 

Заходьте в гості – будем раді.

 

Сьогодні пироги у нас.

 

Ніщо не стане на заваді

 

У цей святковий час.

 

Бабуся вже чаклує зранку

 

Опару* в тісто вилива,

 

І духмяніє пилом-жаром

 

Меню вкраїнське в пирогах.

 

Я розтираю ягідки калини,

 

Знаходжу серденько** і розумію,

 

Чому калину так оспівано в піснях.

 

У калиновій каші немає барвників та «єшок»***

 

А є там цукри та пектини –

 

Найкращі ласощі дитини,

 

Я дітям передам рецепт основи

 

Здорова їжа – нація здорова.

 

__________________________________________________________________

 

*Опара – рідке тісто на дріжджах, що слугує природним розпушувачем тіста.

 

**Серденько – калинова кісточка має форму серця.

 

***«Єшок» - генномодифіковані препарати, що розвивають ракові пухлини.