Комякова Оксана

13 років.

                                                                                           м.Харків/м.Стаханів

Луганська обл.

Кожному своє


Зустрілись якось два товариші.
(А зналися вони іще зі школи).

Один з них мешкав в біднім «шалаші», 
А інший у котеджі, біля моря.

- А в тебе є машина? Є робота? -
 Почав розпитувать у бідного багач.
- Працюю дуже важко на заводі,

 А їжджу на трамваї я, пробач...


- Куди зібрався ти у раннюю годину? -
Знов зацікавився багатий.
-Я їду захищати Україну.
І зовсім скоро стану я солдатом!

- А ти куди прямуєш спозаранку? - 
Спитав він, ледь відкривши рота.
- А я йду купувати вишиванку,

Щоб стати найгарнішим патріотом.

А ти іди собі, воюй, невдахо,
Мені ж бо треба ще сорочечку знайти.
Піду в ній на побачення з Натахою,
Щоб не подумала, що я сепаратист.

- Ти знаєш, вишиванка - просто одяг,
Який ти зносиш швидко дуже,

 А чиста совість й синьо-жовтий стяг

Зі мною будуть вічно, друже.


Задумавсь на секунду чоловік-
І геть пішов швиденько, 
Бідняк йому лиш усміхнувся вслід
І вирушив обороняти Неньку.