Орлова Анна

Мрію…

Кожна дитина у мріях зростає –

 Палаци будує і, навіть, літає.

 Я теж свою мрію щоденно плекаю

І серцем дитячим щиро бажаю:

Щоб жайвори вранці над полем літали,

 І щоб соловейки в гаях нам співали,

Щоб сонях яскравий до неба тягнувся,

А колос налитий додолу нагнувся.

Лелеки у вирій щороку літали,

Дівчата у лузі віночки сплітали.

 

А там. під вербою, в зеленій діброві,

Закохані стрілись - стрункі, чорноброві.

 

Щоб дощ за віконцем казки шепотів,

 

А вітер легенько в шибки стукотів.

 

Щоб небо блакитне від сонця палало,

 

А сонце повільно за обрій сідало.

Земля щоби квітла, умита росою,

А не страждала, полита сльозою

 

Щоб мати онуків від сина чекала

а не з війни неживого стрічала.

 

Щоб діти спокійно спати влягались

 

Та лагідно рідним вві сні посміхались.

Зростали здорові, набралися сили,

А «Гради» й «ракети» щоб їх не будили.

 

Щасливе майбутнє хай нас зустрічає,

 А людство ніколи воєн не знає.