Сілецька Олександра

 

 

МІЙ РІДНИЙ КРАЙ

 

Край мій, рідний край

 

Моє село прекрасне!

 

Ти за лісами і полями,

 

Де сходить сонце ясне.

 

Тут все знайоме, як ніколи,

 

І річка, і рідна школа.

 

Тут Дніпро –Буг змією в’ється,

 

Тут лагідне море сміється.

 

Прозоре повітря, парує земля.

 

Нарешті навколо настала весна.

 

Веселка всміхається, квіти цвітуть,

 

Тюльпани квітують і бджоли гудуть.

 

Вечір настане і сонце спаде

 

В плавнях зелених бугай загуде,

 

Жаби скрегочуть одна за одною,

 

Літо спекотне не за горою.

 

Краю мій, краю до тебе я лину,

 

Моє тут коріння, моя тут родина.

 

Краю мій, краю пишаюсь тобою

 

Куди не поїду, куди не піду

 

Завжди дорогу до тебе знайду.

 

Багато корисного в нашому краю,

 

Ялинки під небом виростають,

 

В морі риба – камбала,

 

Не велика, не мала.

 

Їдуть побачити це звідусіль,

 

Як добувають йодовану сіль.

 

Край мій рідний, ти диво у світі,

 

Як, же тебе мені не любити?

 

учениця 6 класу