Панкова Катерина

 

Співають у полі цвіркуни,

 

Та пісня немов колискова,

 «Чудово, чудово, чудово» -

 У такт мерехтять зірочки.

 Вже лине вітрець, тихо слуха.

 Зайці настовбурчили вуха.

 Прислухалась ніжна травинка,

 Замріялась кожна стеблинка.

 Он місяць по небу гуляє,

 В дорогу всіх він збирає.

 Зірки освітлюють шлях,

 Слідкує за всім нічний птах.

 І ось починає світати,

 А пісня повільно стихати.

Вже сонечко вийшло з – за хати,

 Щоб радісно день привітати.

 

***

 

Листя шелест чую я,

 

Це шепоче щось земля.

 Тихо крапає вода,

Це говорить щось вона.

 Соловейко десь співає,

 Це він з гаєм розмовляє.

 Тихо в лісі щось дзюркоче,

 Це струмок на волю хоче.

 Тихо пісню хтось співа,

 Це матуся дорога.

 Впав листочок на траву,

 Це вже я сижу й пишу.

 

Вже зима

 

Цвіркуни вже не співають,

Не співають і птахи.

Все заснуло в тихім сні,

 Замело все навкруги.

 Не літає павутиння,

 Не гуляють дітлахи.

 Все завмерло в тихім сні,

 Все поснуло навкруги.

Одяглися в білі шати

 І ялинки, і сільські хати.

 А як вечір настає,

 Перша зіронька встає.

 

Акровірш

 

Кігтики має

 І пісні співає.

Такий лизунчик,

 Малий пустунчик!

 У шафі ховається,

 Ранком прокидається.

 Чиститься, вмивається,

 Й на сонці грається.

Коли смеркає, додому прибігає.

  

 Казкова колискова

 

Колисаю я малятко,

 Засинай, моє дитятко,

 Поринай у світ казковий,

 Хай насниться сон чудовий.

 До розкішного палацу

 Тебе коні підвезуть,

 Гості радісно зустрінуть

 І до зали проведуть.

 Ось в саду троянд мільйони,

Їх фарбують у червоний.

Грає в крокет Королева,

 Корабель летить по небу.

 А в палаці всі святкують,

І радіють, і танцюють.

 Як дванадцята проб’є,

 Попелюшка враз втече.

 Королева Снігова

Мчить на санях у края,

 Де засніжені ліси,

 Все із криги і води.

 Герда Кая розшукає

 І додому повертає…

 Але ти, малятко, спи,

 Хай і далі сняться сни.