Горбачова Христина

 

Про Україну

 

Я дуже люблю наш край,

 І люблю Україну,

 Її лани, зелений гай,

 В саду червону калину.

 Там соловейко навесні

 Співає між гілками:

«Що найкращої країни

у світі немає!»

 

Україна – рідний край

 Наше щастя і наш рай

 Там цвіте калина

 Десь зеленіє ліщина

 У неї озера, річки і долини

 Любі, милі нам співи пташині

 Є і буде кожну хвилину

 Дорога мені Батьківщина!

 

 Акровірші

 

У мене є єдина

 Країна – Батьківщина.

 Радію їй та бажаю

 Аби була у спокою та раю.

Їй пісні, вірші співають,

Навіки тебе прославляють…

А ви назвіть цей край…

 

Квітне в садочках червона калина.

 Ріки, моря, полонини,

 А ще червоний мак…

Її лани, гаї зелені…

Народ єдиний!

 А, де це здогадайтеся самі…

 

В нашім ріднім краї

 Із квітів та стрічок

 На свято одягають

 Оберіг із

 Чорнобривців та інших квіток.

 О! Який же гарний…

 Квітучий, пахучий український…

 

 Анафоричний вірш

 

Чим є життя? Це один день і бистра година.

Чим є життя? Воно – щастя і горе єдине.

Чим є життя? Це тривога і страх перед смертю.

Чим є життя? Воно – це просто дивна казка.

Чим є життя? Це ми робимо в нім відкриття.

Чим є життя? Це коли випадаєш із сідла.

Чим є життя? Воно складне, але чудове.

 Чим є життя? Його не пізнаєш до пуття.

  

Абеткові вірші

 

 

Айстра квітне у саду,

Білі проліски в лісу.

В неї настрій крижаний

Гей, купатися в річки

Догадайтеся коли?

Сашко спитав садівника Семена:

«Скільки садженців садити?»

Семен садівник: «Сім!»

Сашко сказав: «Спасибі!»

   

Сенкан

 

 Зима.

 Білосніжна, яскрава.

 Прийшла, вкрила, зачарувала.

Розстелила скатертину білу.

Сніг.

  

Кохання.

 Полонить, бентежить, надихає.

 До кожного воно приходить.

Любов.

  

Мати.

 Турботлива, ніжна.

 Піклується, виховує, оберігає.

 Завжди захищає свою дитину.

 Ненька.

 

 Навчання.

 Цікаву, пізнавальне.

 Допомагає, формує, розвиває.

 Вчить наш мозок важливому.

 Знання.