Кондращенко Аліна

Нас не поставить ворог на коліна!

 

Посунув ворог на мою країну.

І ворог той, якого й не чекав.

Хто братом називав себе,

Вдарив у спину,

І, навіть, у Сірка очей не позичав.

Із півночі озброєна навала

Накинулась на мій квітучий край:

Донецьк, Луганськ і Крим атакувала,

З захланним поглядом

Хрипить: «Віддай!»

Не дочекається орел дводзьобий

В очах козацьких відшукати страх!

Натомість – гострий та рішучий погляд

Ударить по простягнутих руках.

Не жди покори, враже, від народу,

Якого сам Тарас благословив

На ту, давно омріяну свободу,

На мир в усьому світі, тільки мир!

Я вірю, ні! Я точно знаю –

Ніхто не зможе гнати нас в ясир!

І доля усміхнеться в ріднім краї –

В моїй країні запанує мир!