Кулян Віра

 



Дата і місце народження: 10.01.2003р., смт. Микулинці Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.

Освіта:

Струсівська санаторна загальносвітня школа-інтернат І-ІІІст., учениця 9 класу.
Навчається на “відмінно”.
Займається у гуртку вокального мистецтва. Співає у шкільному ансамблі, який здобув І місце на районному конкурсі духовної пісні 13.03.2018 року.
Чудово декламує, оскільки вміло перепускає усе через чутливу душу. Розвиває свої акторські здібності, беручи активну участь у насиченому позакласному житті закладу. Разом з однокласницею здобула І місце на районному етапі читців поезії Тараса Шевченка 11.03.2018 року.
Віра не лише розумна, талановита, а й дуже працьовита і добра. Вона вміє пробачати людям їх нерозумні вчинки. Це дуже великодушна людина! 
Віршувати почала, як сама зізнається, з 6 років. Вона дуже оригінально мислить і висловлюється. Складається враження, що ця дитина багато побачила і пережила у своєму житті. Так, мабуть, завжди є у людей з великим і щирим серцем, бо вони наповнюють його не лише своїми відчуттями-почуттями, але й впускають туди їх від інших людей. Це, звичайно, складно. Однак дається, мабуть, лише обраним. Тому це ще й почесно.
На фото, яке надсилаємо, вона на фоні свого творіння. 
У нашому закладі вона навчається та оздоровлюється лише 2 роки. Однак має вже певні досягнення (вище було вже сказано про два із них). 
2016р., 2017р. - переможець ІІ етапу олімпіади з фізики (ІІ, ІІІ місця);
2016р. - переможець ІІ етапу олімпіади з образотворчого мистецтва (ІІІ місце);
2016р., 2017р. - переможець ІІ етапу олімпіади з української мови і літератури (ІІ, ІІІ місця);
2017р. - переможець районного етапу конкурсу “Свята Покрова” у номінації “Образотворче мистецтво. Графіка” (І місце).
Можливо, для когось цих 8 досягнень за 2 роки - мало, однак не забувайте про те, що дитина навчається у сільській школі.
Віра очолює раду національно-патріотичного клубу “Тризубець”. Вона є правою рукою керівника НПК. Дівчинка активно створює для воїнів листівки, працює над виготовленням маскувальних сіток, організовує до цієї роботи інших школярів. 
Її участь у літературному конкурсі, скоріш за все, є закономірною, аніж випадковою. Радіємо, що вона ввійшла до фіналу! Це вже досягнення! Вірю, що саме “ПероДактиль” стане стартом у її успішній літературній діяльності. Вона вже розпочала роботу над твором, який буде лежати в основі її наукової роботи у Малій академії наук, куди хоче вступати наступного навчального року.
Бажаю цій талановитій дитині успішного старту і великих успіхів у житті.

1. Який Ваш улюблений літературний герой і чому?
Моїм улюбленим героєм є Еміль Боєв. Хоч я давно вже прочитала його історію, та образ Боєва вже, напевне, назавжди залишиться і в моєму серці, і в моїй голові. Його психологія близька мені, а не одна його фраза перевернула і водночас впорядкувала щось у мені самій. Він допоміг мені багато чого пережити. Завдяки йому я стала на ще одну сходинку ближчою до розуміння себе.

2. Якщо Ви потрапите в найдивнішу країну, то якою б вона була?
Зараз настав такий період, що мене б найбільше здивувала країна, у якій кожен може робити все, що хоче, але при цьому ніхто б не робив шкоди; ніхто нікого не пригнічував би, не ображав за його особливості. Тварини не тіснились би у клітках, а вільно жили у природних умовах які люди залюбки їм віддали і не сміли б забирати, як роблять тепер. Кожен проявляв би себе, і жодних обмежень не було б. У такій дивній країні я хотіла б залишитись жити. 

3. З ким би з міфологічних чи казкових героїв Ви погодились би випити філіжанку чаю чи шоколаду і чому?
Через те, що міфологічних героїв дивно було б пригощати чаєм, я хотіла б його скуштувати із Капелюшником, адже на таку цікаву, а головне - добру людину, було накладено прокляття, а так я змогла б здійснити його мрію, слухаючи неймовірну історію з його країни.

4. Яким має бути Автор?
На мою думку, Автор - той, хто ділиться з людьми частинкою себе, своєї душі. Такого видно зразу: у його творах є глибокий сенс, він доносить до читача те, що є у його душі; саме через це його твори не мають присмаку фальші.

5. Яка з прочитаних книг на Вас справила найбільше враження і чому?
Книгою,що справила на мене найбільше враження і водночас моєю улюбленою книгою, є роман “Пан Ніхто” Богомила Райнова, головного героя якого я вже згадувала, відповідаючи на перше запитання. Як я і казала, цей твір несе у собі психологічне вмотивування поглядів на життя, вчинки, які заставили мене побачити світ під трохи іншим кутом, а точніше - перевернули моє бачення.

6. У чому/кому Ви шукаєте натхнення, що воно таке і як його віднайти?
Для мене натхнення - гостре бажання вилити душу у твір. Це бажання може викликати дуже багато всього: радість після прогулянки з друзями, внутрішній неспокій, образа чи любов до всього світу, несправедливість, почуття покинутості… Однак якщо натхнення таки навідує мене, я обов’язково його зустрічаю філіжанкою чаю чи кави, музикою, а потім з його допомогою творю.

7. В якому жанрі Ви полюбляєте писати свої твори і чому?
Пишу вірші. Пробую писати у жанрі новели з психологічним нахилом,також писала у жанрі роман - щоденник, бо так, мені здається, я можу найлегше донести свої почуття, але загалом не задумуюсь над жанром твору, а лише потім аналізую.

8. Ким із казковий персонажів хотілось би стати хоч на годину?
Як банально це б не звучало, але я хотіла б стати Алісою - дівчинкою, яка попала у світ, що не такий, як наш. Він наповнений пригодами, фантастичний.

9. Опишіть власне робоче місце?
Зараз, у час, коли холодно, я пишу свої твори у тепленькому ліжечку, друкуючи текст на телефоні й попиваючи каву, що завжди поруч на тумбочці. А коли стає тепло, то моє робоче місце переноситься на лавку біля річки, яка зразу ж біля дому. Там я можу спостерігати за спокоєм і красою природи, відчувати, як цим наповнюється моя душа.

10. Придумайте та опишіть власного українського супер-героя.
На мою думку, Україні зараз потрібні не стільки супергерої, як Люди. Просто Люди, справжні, що будуть вести себе по-людськи. Я переконана, що кожен, хто стане ЛЮДИНОЮ, буде для мене супергероєм.

11. Якщо б Ви мали можливість обирати надможливість, то яку саме обрали б і чому?
Я б обрала вміння літати. Крім романтичної частини цього вміння (цілковита воля - мрія більшості людей світу), воно дало б мені можливість побачити такий дивовижний, красивий світ, його краєвиди, архітектуру, що зараз ховаються від мене за тисячі кілометрів.

12. Чому саме і коли прийшла ідея написати книгу?
Така ідея відвідувала мене ще з років 12, та через те, що стимулу, як такого, не було, мої починання з часом губилися. А в той час, коли мене переповнювали почуття і бажання їх висловити, вчителька, ніби помітивши це, розказала про ваш конкурс, допомогла. Саме тому у мене появилась мета - і я, нарешті, з радістю вилила свої переживання у власний твір.

13. З якою видатною постаттю сучасності Ви б хотіли би товаришувати?
Посеред українських я хотіла б бути знайомою особисто із Ліною Василівною Костенко, мудрість і талант якої вражає не лише мене.

14. Якби винайшли машину часу, то куди саме хотілось потрапити?
Звісно, спершу я подумала, що хотіла б у майбутнє, але “спойлерів” я не люблю ні у книгах, ні у житті взагалі, тому мені б хотілось перенестись у часи козацтва, хоча б здалеку поспостерігати за гордістю України.

15. П’ять речей дозволяють взяти на безлюдний острів. Які б вони були у Вас?
Я б взяла багато-багато паперу, олівців та гумки, адже з цими знаряддями могла б і малювати, і писати твори. Ще взяла б мою улюблену книгу; запасну велику широку футболку. На жаль, ще не вигадали нічого, на чому я б могла читати книжки та слухати музику навіть без зарядки.

16. Найцікавіша книга для Вас, яка вона?
Це та, у якій говорять про близьке мені, де вся книга - розмова зі мною, де автор вклав частинку себе.

17. Як Ваші рідні ставляться до того, що Ви пишете? Чи читають? Хто підтримує найбільше?
Я відчуваю підтримку з їхнього боку. Вони кажуть, що пишаються, а це для мене дуже важливо. Найбільше цікавиться моєю творчістю мама. Вона читає, радить. А інші ще не читали моїх творів,та причина цього - у мені, адже у своїх творах я розкриваю свою душу, а це, на жаль, для мене легше зробити людям, що далеко від мене, чи тим, хто є наставником.

18. Найзаповітніша мрія: яка вона?
Жити у моїй “найдивнішій країні”.

19. Які є захоплення, окрім літератури?
Мені дуже подобається співати, малювати. Раньше грала у футбол. Цікавлюсь фізикою.

20. Над чим працюєте зараз і про що будете писати?
Зараз веду свій щоденник, щоб потім його оформити у роман-щоденник. Думаю, що спробую свої сили у Малій академії наук у секції “Літературна творчість”. Нещодавно написала твір, головною героїнею якого є Сніжинка і лірична героїня, якою є я сама. Там я порушила тему споріднених душ, шукання своєї цілі та місця у житті.

21. Що б Ви побажали учасникам конкурсу?
Я б їм побажала удачі (це найперше). Щоб до них частіше приходив наш друг - натхнення. Нехай у житті буде якнайменше неприємних подій. Діліться своїми почуттями з читачем - і вони точно знайдуть гостинне серце! 

22. Що для Вас є щастя? Яку людину можна назвати щасливою?
Щаслива людина - людина вільна; та, яка може творити і взагалі робити все, що хоче і так, як хоче (у межах розумного, звісно). Та, яка має здорову сім’ю і вірних друзів. А наявність волі, родини та друзів - ось все, що потрібно людині в емоційному аспекті життя для щастя.
23. Як Ви ставитеся до критики власних творів?
Якщо ця критика конструктивна і у ввічливій формі, то я, звісно, добре сприйму її й постараюсь виправитись. Якщо критика висловлена з метою образи,- я буду відстоювати свою думку.

24. На що саме Ви б витратили свій перший гонорар?
Більшу частину я б віддала батькам, бо у нас багатодітна сім’я. Іншу вклала б у свій розвиток (можливо, у такі ж конкурси).

25. Чому саме Ви вирішили взяти участь в конкурсі «ПероДактиль»?
Участь у цьому конкурсі стала для мене своєрідним випробуванням і перевіркою: ”А чи здатна я гідно конкурувати з іншими, чи достатньо у мене для цього вмінь і сили?” Пошук відповіді на ці питання хвилював мою душу, тому вирішила з’ясувати це для себе.