Комякова Оксана

Оксана Комякова. Народилась 16 грудня 2002 року в місті Стаханов Луганської області. З самого дитинства цікавилась подіями, що відбувались у країні. Перші вірші з’явились ще у першому класі. Події Майдану відізвались новими творами. У липні 2014 року змушена була покинути рідне місто і переїхати з батьками до м.Харкова. Виявляти чітку проукраїнську позицію в Стаханові стало небезпечно. Зараз навчаюсь в ХЗОШ №78, приймаю участь у різноманітних міських, районних, шкільних конкурсах, пов’язаних із творчою діяльністю. Займаю призові місця. З превеликим задоволенням відвідую заняття з української мови та літератури. З лютого 2016 року приймала участь у Мовомарафоні, після цього розмовляю виключно українською мовою. Цікаво, що учні та вчителі, друзі та знайомі, з якими я спілкуюсь,  теж переходять на українську.  Влітку цього року навчалась у Школі «Діалог у дії».  Восени відвідала Німеччину (за результатами конкурсу «Я - це інший ти»). Активно займаюсь патріотичним вихованням молодшої сестрички. Мрію про видання збірки власних поетичних творів.

1. Який твій улюблений літературний герой і чому?

Одним з моїх улюблених літературних героїв є Павлусь Судак з повісті А.Чайковського "За сестрою". Цей п'ятнадцятирічний хлопець став для мене втіленням образу справжнього козака, який понад усе любить свою Батьківщину та родину. Він кмітливий, щирий та людяний. Це ті якості, які перш за все подобаються мені в людях.

2. Якщо ти потрапиш в найдивнішу країну, то якою б вона була?

Коли я думаю про найдивнішу країну, то мені одразу уявляються її мешканці. Це - легкі, повітряні істоти, що не розмовляють, а співають. Співають птахи, звіри, комахи. Обличчя людей в цій країні позбавлені злості. Коли хтось з них сердитий, тоді, сам не помічаючи того, починає заливатись веселою піснею. Тут немає заздрощів і зради, болю та суму. Життя мешканців країни ніколи не закінчується, воно переходить з одного стану в інший (тварина-людина, людина-квітка, квітка-людина). Ця ідеальна країна і є для мене найдивнішою..

3. З ким би з міфологічних чи казкових героїв ти погодилась/погодився випити філіжанку чаю чи шоколаду і чому?

Ймовірно, я б із задоволенням зустрілась з кимось із негативних персонажів. Наприклад, з Бабою Ягою чи Чахликом Невмирущим. Я б спитала, навіщо вони наробили стільки поганих речей, спробувала б перевести їх на бік добра.

4. Яким має бути Автор?

На мою думку, Автор має бути прикладои для свого читача. Місія Автора - навчити читача виявляти виключно позитивні риси характеру.

5. Яка з прочитаних книг на тебе справила найбільше враження і чому?

Хотілося б зупинитись на класиці української літератури. Видатний "Кобзар" Т.Г. Шевченка. Моє Святе Писання. Дуже чіпають за душу твори, що складають цю збірку. Неодноразово перечитую "Наймичку", "Катерину","Гайдамаків", "Кавказ". Тут знаходжу відповіді на всі свої запитання, поясненя тих подій, що відбуваються навколо мене. "Кобзар" для мене - це символ української нації.

6. В чому/кому ти шукаєш натхнення, що воно таке і як його віднайти?

Натхнення можна знайти в досить простих речах. Наприклад, був такий випадок. Повертаючись додому пішки і проходячи повз якоїсь кав'ярні, я почула дуже приємну, зворушливу музику. В голові одразу з'явилась ідея для написання чудового вірша. А взвгалі-то, шукати натхнення не треба. в потрібний момент воно само вас віднайде.

7. В якому жанрі ти полюбляєш писати свої твори і чому?

Патріотична лірика, громадянська лірика. Тому що я дуже люблю і ціную свою Батьківщину, я щаслива, що народилась саме на цій землі. Так, зараз ми переживаємо важкі часи. Але все це є випрбуванням, через яке потрібно пройти, подолавши ворогів наших і отримавши перемогу. Ніяка країна не замінить людині її рідну Україну. І не треба перекладати відповідальність на когось. Потрібно навчитись робити гідні вчинки, щоб не було соромно потім перед наступним поколінням. Саме такі думки намагаюсь донести до свідомості людей, що мене оточують.

8. Ким із казковий персонажів хотілось би стати хоч на годину?

Хотіла б стати дівчинкою з казки, яка отримала чарівну квітку з пелюстками, відриваючи які можна замовляти будь - яке бажання. По-перше, я б побажала, щоб ця квіточка знов відроджувалась. Тобто, щоб пелюстки не закінчувались. Потім - щоб квіточка не потрапляла у злі, ворожі руки. Ну, а далі - повернення здоров'я хворим, допомога бідним, припинення війн, налагодження життя в країні. Але все це буде відбуватись завдяки наданню певної місії звичайним люлям.

9. Опишіть власне робоче місце?

В моєму робочому місці немає нічого особливого. Звичайний такий стіл і стілець. Але над столом висить величезний прапор України, на ньому - портрет Т.Г.Шевченка. Коли під час написання якогось твору у мене щось не виходить, я піднімаю свій погляд вище і дивлюсь в Тарасові очі, шукаючи там підказку. Але, частіш за все, вірші виникають в моїй голові серед ночі, і я вже не сиджу за столом, а намагаюсь якось зафіксувати свої думки вже у ліжку.

10. Придумайте та опишіть власного українського супер-героя.

Якщо думати саме про українського супер-героя, то ним мала б стати істота, яка б змогла зупинити війну на сході України та навести лад в нашій державі. Тоді нехай моїм супер-героєм буде наша молодь. Саме ми маємо стати прикладом для всіх українців і зробити нашу Неньку цивілізованою країною європейського рівня.

11. Якщо б ти мав/мала можливість обирати над можливість, то яку саме і чому ти б обрав/обрала?

Я б хотіла читати думки. Іноді - це дійсно необхідно, а іноді - просто цікаво. Уявіть, як прекрасно було б знати, про що думає домашній улюбленець або квітка, яку іноді забувають поливати.

12. Чому саме і коли прийшла ідея написати книгу?

Ідея створити збірку віршей прийшла до мене приблизно рік тому. Пізно ввечері я подумала, що людям, можливо, було б цікаво почитати твори дванадцятирічної дівчинки, яка вимушено покинула свою землю. Але попри всі стереотипи, більш за все мріє повернутись для того, щоб відродити українські традиції. Хочу, щоб український народ почув мене.

13. З якою видатною постаттю сучасності ти б хотів товаришувати?

Хотіла б товаришувати з сучасним українським письменником Сергієм Жаданом. Хоча вже неодноразово була на його виступах, презентаціях, але хотіла б поспілкуватись ближче. Його активна громадянська позиція є прикладом для мене.

14. Якби винайшли машину часу, то куди саме хотілось потрапити?

Хотілося б потрапити взагалі на самий початок заснування людства. Подивитись, як жили наші найдавніші пращури. а потім повернутись і розповісти всім правдиву історію нашого створення.

15. П’ять речей дозволяють взяти на безлюдний острів. Які б вони були в тебе?

Лупа, ніж, олівець, папір, ліхтарик-унгатор.

16. Найцікавіша книга для тебе, яка вона?

Найцікавішою для мене є така книга, що написана з великою пошаною і любов'ю автора до читачів.

17. Як твої рідні ставляться до того, що ти пишеш? Чи читають? Хто підтримує найбільше?

Мої рідні в усьому підтримують мене. Читаючи мої твори, вони хвалять мене, іноді - критикують. Але я їм дуже вдячна за цю критику, тому що саме завдяки їй можу вдосконалювати свої твори. З нетерпінням чекає на мої нові вірші бабуся, яка зараз знаходиться на окупованій території. ми з нею однодумці, тому їй дуже важливо почути те, що я пишу. Свої нові твори я спочатку презентую мамі, вона і є тією людиною, що підтримує мене найбільше.

18. Найзаповітніша мрія: яка вона?

Якою бути найзаповітнішій мрії, кожен вирішує для себе сам. Для мене ж такою мрією, мабуть, як і для кожного українця, є те, щоб наша держава нарешті стала сильною та незалежною державою європейського рівня. Щоб на сході України скінчилась війна, щоб всі міста на Донбасі підняли українські прапори.

19. Які є захоплення, окрім літератури?

Дуже подобається приймати участь в різних соціальних проектах. Наприклад, за моєю ініціативою в день народження Кузьми Скрябіна ми з друзями роздавали паперові човники (зі словами пісень Андрія) мешканцям Харкова. Сподобалось приймати участь у пректі, завданням якого було зробити добру справу за дві години. Останній проект, в якому я брала участь - це розфарбовування стіни в навчальному закладі для хворих дітей. Захоплююсь музикою, здебільшого - це український рок. Навчаюся грі на гитарі, люблю співати, вишивати бісером, подобається виступати перед публікою.

20. Над чим працюєш зараз і про що будете писати

В майбутньому планую знов писати вірші на теми, що найбільше турбують наше суспільство. Зараз працюю над темою перетворення України в державу європейського рівня.

21. Щоб ти побажав/побажала учасникам конкурсу?

Я бажаю всім учасникам конкурсу, щоб вони продемонстрували всьому світові, що в Україні живе дійсно гідна молодь, якою можна пишатись.

22. Що для тебе є щастя? Яку людину можна назвати щасливою?

Це питання насправді можна дуже широко розглядати. Мабуть, найбільшим щастям для мене було б те, якби наш український народ нарешті зрозумів, в якій чудовій країні мешкає і своїми діями показав би свою любов до Неньки.

23. Як ти ставишся до критики власних творів?

Коли мої твори критикують, звісно, це не дуже приємно. Я намагаюсь брати до уваги зауваження тих людей, які мають дійсно великий досвід і досягли в житті більше, ніж я. Критика для мене - це сходинка до вдосконалення.

24. На що саме ти б витратив/витратила свій перший гонорар?

Придбала б подарунки для рідних на Новий рік.

25. Чому саме ти вирішив взяти участь в конкурсі «ПероДактиль»?

По-перше, мені дуже цікава думка професіоналів щодо моєї творчості, по-друге - привабила нагода відвідати Київ. І, звичайно, буду не щирою, якщо скажу, що винагорода мене зовсім не зацікавила.

Дивитись конкурсну роботу