Вербицька Влада

8 років

м. Миколаїв

Перша справа Тали Поліели

У місті Н відбулося пограбування банку. У лічені секунди на місце подій виїхала група поліцейських з найближчого відділення.

Саме в цьому відділенні працювала Тала Поліела. До кінця зміни залишалося пів години і Тала вирішила подихати свіжим повітрям, їй було дуже сумно на роботі в цей день. Вона надягла свої нові навушники і вийшла надвір. Коли поліцейські отримали повідомлення про пограбування банку, Тала саме стояла біля входу з чашкою кави і з закритими очима наспівувала улюблену пісню. Вона навіть не помітила, як поліцейські сідали по автомобілях. Тала відкрила очі та побачила останню машину, що поїхала на виклик.

-        О ні! В нашому тихому містечку нарешті щось трапилось, а я стою тут співаю! Чому мені так не щастить? – запитала дівчина сама себе.

Тала вже думала залишитися у відділку, але внутрішній голос їй підказав: «Якщо ти цю справу не розкриєш, тобі не місце в поліції». Вже рік після закінчення Поліцейської академії дівчина працює у відділку, і за цей час не отримала жодної серйозної справи. Зайшовши у відділок, Тала дізналася, що сталося пограбування банку. Вона заскочила в свою маленьку машину і швидко помчала за іншими. По дорозі Тала вирішує поїхати тихою вулицею через парк і там залишити свою машину, щоб ніхто з її колег не здогадався, що вона пропустила виклик. Звернувши направо Тала побачила підозрілого чоловіка. Він саме пересів з однієї машини в іншу, а в руках він тримав чорну сумку. Поводився він дуже дивно – рухи його були повільними, іноді він озирався навколо.

-        Навіщо людині пересаджуватися з машини в машину? Що це за сумка в нього? Мені це не подобається, - сказала Тала і поїхала за ним. Дівчина вже забула, що кілька хвилин тому неслася на виклик. Так непомітно Тала виїхала за межі міста, слідкувати за підозрілим чоловіком ставало все важче, тим паче, він повернув у сусіднє село. Тала вирішила зупинитися біля заправки і зателефонувати у відділок. Описавши підозрюваного і машини вона дізналася, що це і є той злодій, який пограбував банк. Прикмети чоловіка і першої машини повністю збіглися. Тала Поліела доповіла про місце свого знаходження і чекала на підкріплення. Їй заборонили викривати себе, залишалося тільки сидіти в засаді.

За п’ять хвилин на заправку приїхала та сама машина з підозрюваним. На пасажирському сидінні Тала розгледіла якусь літню жінку.

-        Невже цей злодій взяв заручника? - подумала Тала. Вона заїхала на заправку і стала поряд з машиною підозрюваного. На задньому сидінні було багато валіз.

-        Добрий день, їдете на відпочинок? - запитала Тала жінку.

-        Так, ми з онуком їдемо на море, - відповіла привітна усміхнена жінка, - я вже три роки чекаю на цю відпустку.

Але все свідчило про те, що підозрюваний зі своєю бабусею вже не збираються повертатися з відпочинку додому. А ось і підкріплення. До них наближалися десять поліцейських машин з увімкненою сиреною. Злодій швидко заскочив у машину і почалося переслідування. Все це нагадувало сцену із фільму.

Тала дуже турбувалася за бабусю.

-          Бідна жінка, вона мабуть дуже налякана…

Нарешті поліцейські затримали втікача. Злодій дуже ретельно продумав план пограбування та втечі. Він розрахував, якою вулицею будуть рухатися поліцейські та заздалегідь заховав друге авто в тихому місці, а потім ще взяв свою бабусю для прикриття своєї втечі в іншу країну. В його плані не було лише Тали Поліели, яка вчасно проґавила виклик.

Тала Поліела стала зіркою у маленькому городі Н серед жителів та інших поліцейських. Всі дивувалися, як це вона здогадалася поїхати на пошуки злодія на своїй машині ще й іншою дорогою. Тала тільки посміхалася у відповідь. Їй було соромно зізнатися своїм друзям, що в цей день вона сумувала на роботі…