Соколова Софія

 Передмова

 

Життя Івана Франка та його родини дуже цікаве. Про це я довідалася з книги «Іван Франко і його родина», яку написала донька письменника – Анна Франко-Ключко. Але в цій книзі розповідь призначена для дорослих і дітям інколи складно зрозуміти, що відбувається. Тому я спробувала описати уривок із життя Анни так, як би мені самій було легко читати. А ще мені дуже зрозумілі стосунки між Анною та Іваном Франком, бо в мене з моїм татом стосунки подібні. Тому мені легко уявити себе Анною Франко…

 

Тато

 

Я відкрила очі. Мої брати ще спали, але мені не спалося, я наче чекала цього дня! Тому прокинулася рано. З кухні вже доносилося дзеленчання посуду. То мама поралася: розпалювала грубу й готувала сніданок. Я пішла привітатися з мамою, та коли проходила повз татів кабінет, побачила що він не спить – щось пише, мабуть, усю ніч тут просидів – працював. Я зазирнула до нього. Скільки ж тут книжок! Обожнюю цю чарівну кімнату!

 

Доброго ранку, тату.

 

О, Гандзю, ти вже прокинулася? – тато посадив мене собі на коліна і пригорнув. – Чого так рано?

 

Я нічого не відповідаю, а тільки знизую плечима. Тато відпускає мене, і я продовжую свій шлях до кухні.

 

У відчинені двері кухні я бачу, як мама старанно замішує тісто. Мене наче хтось окропом облив: це ж у тата сьогодні іменини! А я про це зовсім забула! Як же я могла?! Про Гриця, який приїздить гостити з родиною наступного тижня, не забула, про обіцянку Петра зробити мені пташечку з паперу – не забула, навіть про нову татову книжку, яку він сьогодні забере з друкарні, – не забула, а про те, що сьогодні, 11 вересня, іменини мого любого татуся!.. Як же я могла! Сльози самі навернулися на очі і щось стисло горло, я навіть не змогла вимовити мамі привітання.

 

Мама помітила, що хтось хнюпає біля дверей. Вона відразу все зрозуміла, не стала мучити мене допитуванням про те, що сталося. Повела мене вмитися крижаною, свіжою, щойно принесеною з водограю водою. Злила мені ту водичку з глека і дала обтертися лляним рушничком, який мав запах чистоти й маминої праці.

 

Допоможеш мені спекти татові сюрприз до іменин?

 

Звичайно, – зраділа я.

 

Раніше мама ніколи не доручала мені допомагати їй з іменинним пирогом, бо це ж була дуже відповідальна справа, яку не кожному довіриш. В нашій родині цим займалася тільки мама, та ще іноді допускала до цього Андрія.

 

Ми повернулися на кухню, і я одягла фартушок. Дитячих фартушків у нас не було, тому я одягла мамин, який сягав самої підлоги.

 

Дивись уважно, як потрібно місити.

 

Мама знову почала вимішувати тісто, змащуючи руки борошном. Незабаром передала його в мої невмілі руки, і я так-сяк замісила. Тісто було пухке й приємне на дотик, як щічки немовляти. Потім мама спритно розділила тісто на три кусні: великий, трохи менший і малий. Великим і середнім зайнялася сама: ліпила пиріг, додавала м’ясну начинку. Малий передала мені, щоб я виліплювала з нього прикраси: мережки, пташки, троянди і, звичайно, ім’я іменинника – ІВАН. Та я, під враженням від таткової казки про лиса Микиту вирішила додати щось незвичайне: зліпила гарного їстівного лиса і посадила його в центр пирога. А над ним виклала слово ТАТО. Знаю, що потрібно було викласти ІВАН, але мені так кортіло, щоб він зрозумів, що САМЕ Я зробила все це для нього. Мама поставила пиріг у піч і запекла.

 

Увечері було родинне свято, всі зібралися за столом, вітали мого татуся й куштували іменинного пирога. Татові дуже сподобався мій лис, і він радів, що тепер його ім’я – Тато. Він навіть жартома вимагав, щоб дорослі зверталися до нього поважно «Тато Якович», і спробував створити новий підпис – «Тато Франко». З того дня всі подальші іменинні пироги для батька підписувалися саме так – ТАТО.

 

Рецепт іменинного пирога, за яким готувала Ольга Франко, дружина Івана Франка

 

Склад: 1 пакетик сухих дріжджів, 1 ложка цукру, 1/2 ложечки соли, 1/2 горнятка молока, 2 горнятка молока, 2 фунти муки, 2-4 яйця, 1/2 горнятка топленого масла. 

 

Для начинки: 1 фунт (1 фунт = 0,45359237 кг.) свинини, 1 цибуля, 1 ложка масла, 2 твердо зварені яйця, 1 сире яйце.

 

Приготування. Розчинити пакетик сухих дріжджів у півсклянці теплого молока, всипавши туди півложечки соли і ложечку цукру. Коли підійде в теплі, вилляти це в теплу миску, додати ще дві склянки молока і дві склянки муки, розмішати і накривши стирочкою, нехай сходить яку годину. Коли зійде, додати 2 до 4 яйця (коли пиріг солодкий, треба додати ще дві ложки цукру), решту муки і місити. Коли почне відставати від руки, додати півгорнятка топленого масла і знов вимісити. Поставити в тепле місце, нехай підростає з годину. Тісто повинно бути пухке, не густе, бо інакше пиріг буде забитий. Коли тісто підросло, поділити його на три частини (третя трохи менша, на прикрасу). Помастити бляху. Розтачати одну частину і вмістити її зручно у блясі. На неї наложити начинку. Потім розтачати другу частину і прикрити нею начинку.

 

 Із третьої частини розтачати тонкі валочки, із яких виплести край пирога і виписати ім’я іменинника. Пиріг у блясі лишити ще на півгодини, накривши його. Коли підросте, помастити розколоченим яйцем і поставити на 180˚С та пекти годину. По 3/4 год. можна підсунути на 200 С˚, щоб пиріг гарно зарум’янився.

 

М’ясна начинка: Можна приготувати день наперед. Січене м’ясо пересмажити на маслі з дрібно січеною цибулею, посолити, а хто любить, то й поперчити, часто мішаючи. Коли всмажиться, відставити. Посікти два твердо зварені яйця і вимішати з м’ясом. Нехай простигне. Перед накладанням на тісто вбити ще одне сире яйце і вимішати, щоб маса держалась купи.

 

.