Юхимчук Анастасія

«Чарівні пригоди Нуля в країні Математика»
Вступ.



     Вивчаючи математику, я прийшла до висновку, що для того, щоб зацікавити дітей цим предметом, інколи необхідно використати додаткові методи, а саме: казки, прислів’я , ребуси і математичні фокуси.
     Отже, у своїй роботі я пропоную математичну казку, яка сприятиме підвищенню інтересу у  дітей  до  математики.


Розділ перший
«Народження Нуля»


На світі є прекрасна країна під назвою «Математика», а там - неймовірна   долина під  назвою  «Долиною див». Щороку з квіток цієї долини народжуються нові цифри, в середині яких написано  цю цифру.
         І от одного разу через пелюстки однієї з квіток пронизується чиясь голівка. Це була нова цифра. В країні «Математика» почали всі цифри радіти і вигукувати: - Нова цифра! З’явилась нова цифра!!!
Жителі країни «Математика» вирішили зробити свято. На тому святі всі раділи і навіть оркестр множення покликали. А він співає:
     
       1000 х 0 = 0
       25 х 0 = 0
       10 х 0 = 0
      
       Яка прекрасна цифра ця 0.
       Яка вона чудова.
     
       25 х 4 = 1 і 00
       200 х 5 = 1 і 000
       Скрізь цей 0.
       Радує нас 0.
        


    Під той спів всі раділи, крім однієї цифри - Одиниці. Вона славилась своєю неймовірною підлістю, впертістю і нескінченною жагою до першості у всьому.  Вона заздрила Нулеві, тому що в неї не було такого свята, як у Нуля. І заздрість зробила її злою. І тоді Одиниця пообіцяла собі зробити так, щоб у Нуля більше не було такого красивого, як те тепле сонце на небі , мелодійного, як душа кожної птиці, яка здіймається в повітря, свята, і вона буде псувати йому кожен день, допоки вона живе на цій Землі.


Розділ другий
«Хороший співрозмовник»


Згодом Нуль пішов у школу. Коли він зайшов у клас, з нього почали всі сміятися. А це тому, що Одиниця наговорила всякої гидоти про нього, а самому Нулеві було дуже ніяково, він готовий був під землю провалитися, навіть не знаючи причини насмішок, і він вирішив почекати за дверима класу, поки прийде вчитель.
           А ще у цифр був директор Дріб .Оо, це надзвичайна цифра.  Він міг розв’язати будь-який приклад, будь-яку задачу, і з дробами, і без них, а ще міг знайти дріб за числом, число за дробом, вивести мішане число з неправильного дробу і неправильний дріб з мішаного числа, а ще міг за три секунди розв’язати рівняння. Подейкують, що він вмів чаклувати, але чи це правда,  невідомо.
         
Дріб підійшов до засмученого Нуля. І каже:
          Хлопче, що сталося? Чому ти тут сидиш один - однісінький? А ще й сумуєш чогось! Як тебе звуть?
          Нуль подивився на нього сумним ,сірим поглядом ,і невпевнено  пошепки сказав:
         - Я Нуль. А ви хто?
         - Я директор Дріб. Ну, розповідай, що сталось.
           А Нуль просто похлюпував і нічогісінько не сказав.
         - Якщо ти мені розповіси свою таємницю, то я розповім тобі свою, - усміхаючись, промовив директор. Нуль зацікавленим поглядом поглянув на свого співрозмовника, у його очах з’явилась іскра, обличчя враз стало веселим, і йому  захотілось дізнатися про таємницю директора.
        -  Добре, - вже впевненішим голосом промовив він.
        -  Давай ,ти перший, - сказав пан Дріб.
        - Гаразд, - погодився Нуль - Я сиджу тут тому, що був дуже засмучений через те, що, як тільки я зайшов у клас, всі знущаючись, насміхались з мене і мені стало дуже не по собі. І я вирішив дочекатися вчителя тут, за дверима, щоб ніхто з класу мене не бачив.


Розділ третій
«Секрет пана Дроба»


- А яка ж ваша таємниця ? – запитав хлопчик, зацікавлено дивлячись прямо в очі пану Дробу.
       - Ходімо , я тобі покажу, – і директор з цифрою пішли в кабінет пана Дроба, а там директор провів Нуля до таємної кімнати. Цифра так здивувалася, а усмішка була в неї аж до вух. І хлопчику дуже хотілося дізнатись відповідь на одне питання.
- А що це таке? - не втерпів і запитав він.
- Це – кімната, про яку знаємо тільки ти та я, це - таємна кімната. Та не забувай цю таємничість потрібно берегти, як зіницю ока.


Розділ четвертий
«Чутки – це правда. Директор Дріб - чарівник»


Вони зайшли до кімнати і Нулик дуже здивувався. І сказав:
         - Так чутки - це правда?! - в кімнаті була велика книга під назвою «Чари Математики». Ця книга була непроста, щоб прочитати заклинання, потрібно було вирішити логічну задачу. І щоб чари подіяли, вона має бути розв’язана правильно, а коли відповідь буде неправильна, то все вийде навпаки. А давай підійдемо до книги та подивимося щось, - промовив директор.
         - Гаразд, - із зацікавленістю та неймовірною здивованістю сказав хлопчик. Вони підійшли до книги та прочитали задачу до закляття, тоді вже Дріб розповів Нуликові про те, що до заклинання потрібно виконати логічну задачу та все інше. Читають задачу:
         - Летіли гуси назустріч один  одному: «Добрий день, сто гусей! - каже гусак. Та не сто, а щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки, та четверть стільки і ще ти, то аж тоді буде сто». - відповіли йому гуси із іншої зграї.
      Скільки було гусей ?
      Нулик думав-думав і додумався.
       - Я думаю, відповідь 30 !!! – вигукнув він.
- Спробуй тоді заклинання і перевір свою відповідь. Це заклинання застосовують для перенесення речей подумки. Просто читай заклинання, де пропущене місце, там і вставляй свою відповідь, - сказав пан Дріб.
        - А чарівна паличка мені потрібна? - запитала цифра.
        - Яка чарівна паличка, ми в ХХІ столітті, вони вже давно не в моді. Переміщай його силою думки. От тільки прочитай заклинання і перемісти предмет, дивлячись на нього. А ще ти можеш читати чари подумки, - з усмішкою на обличчі промовив директор. Ну давай, спробуй. Нулик задумав, щоб горщик, який там стояв, від’їхав вперед і прочитав закляття. А горщик від’їхав назад. Це означало, що відповідь неправильна.
         - Мабуть, ти помилився і відповідь не 30. Подумай ще, - сказав чарівник, а потім відразу промовив: «А давай, краще я тобі допоможу!»
        - Давайте!
        Пройшло трохи часу і вони знайшли відповідь. І дізналися, яка помилка в попередній відповіді.


Розділ п’ятий
«Які ж прекрасні чари»


- В тебе  повинно вийти 36, а не 30! – сказав Дріб. Спробуй число 36! Нуль спробував, але на цей раз він вже загадав, щоб горщик злетів. Цифра, промовивши чари, дивилась на горщик, і... горщик злетів. І тоді хлопчик зрадів, що відволікся. А горщик впав і розбився. А директор каже хлопчику:
       - Горщик впав тому, що ти відволікся, а потрібно бути зосередженим і думати тільки про той об’єкт, над яким чаруєш. Будь уважним! Адже це тобі тут дуже потрібне, тому що навіть найменша помилка може тобі все зіпсувати і всі твої зусилля, прикладені для цього, будуть марними.
       - Буду намагатися не ловити гав, коли чаклую, - з посмішкою відповів Нуль. Він спробував ще раз, тільки вже не з горщиком, а з журналом. Дріб деколи читає журнали, тому що йому деколи стає нудно. Цифра вирішила зачитати заклинання вголос. Він читає:
      - Ми візьмемо і начаклуємо, Дриц- Туц, Дриц- Тиц. М’яч, морозиво й малюнок, Дриц- Тиц, Дриц-Тиц.
        6 х 6 = 36;
        9 х 4 = 36.
        Алаказум - Алаказам!!!
        Він в той час думав, щоб журнал перегорнувся на сторінку, де знаходиться стаття про останні новини. І в мить журнал піднявся в повітря як той аероплан,  що так стрімко летить вгору, і почав самостійно перегортати свої сторінки, можна було подумати, що це вітер своїм незупинним подихом перегортає їх так – ні, адже у тій кімнаті немає жодних вікон.  Хлопчик дуже здивувався і вже хотів би відволіктися, але згадав слова пана Дроба. Пройшло декілька секунд і журнал розгорнувся на потрібній сторінці. І тоді чаклун каже Нулеві:
      - Задумай опустити журнал і плавно проводь очима вниз, щоб він спустився .- Хлопчику вдалося начаклувати це. І тоді цифра так зраділа, що навіть обійняла Дроба і сказала:
      - Які ж прекрасні чари. Як чудово вміти чаклувати .Це ж найпрекрасніше диво із всіх див на планеті ,та що там на планеті, у Всесвіті  .


Розділ шостий
«Чарівна кімната»


Нуль згадав, що йому ж на урок потрібно. І тоді він  з тривогою  вигукнув:
       - Я ж на урок запізнююсь!
       - Не хвилюйся, - заспокоїв його директор. Ця кімната чарівна, так як і усі речі, що знаходяться тут, наприклад, горщик, що ти розбив, глянь туди, він стоїть цілісінький і неушкоджений. А чарівність цієї кімнати в тому, що, поки ми тут знаходимось, час у всьому світі зупиняється. І ніхто нас не бачить і не чує, – розповів пан Дріб.


Розділ сьомий
«Заклинання часу»


          - І, до речі, в мене є одне цікаве заклинання для перенесення у часі. Не хочеш спробувати?!
          - Звісно ,як можна не спробувати таке, - відповів Нуль.
            Дріб знайшов чари і дав їх цифрі. Задача в заклинанні звучала так: «Що важче - кілограм пір’я чи кілограм металу?»
          - Це легко, - сказав хлопчик. Моя відповідь - кілограм металу ,тому що метал важче за пір’я.
          - Ех ти, з логікою в тебе не дуже добре. Вже другу помилку робиш, причому лише із двох завдань, – сказав директор.
          - А що, кілограм пір’я важче за кілограм металу?- засмучено і розчаровано запитав Нуль.
          - Ні, пір’я теж не важче за метал.
          - А що ж тоді?
          - Вони рівні.
          - Чому рівні? Метал же ж важчий!
          - Метал важчий. А в задачі сказано кілограм пір’я та кілограм металу. А кілограм, він і в Африці кілограм.
         - А-а-а-а, тепер зрозуміло.
         - Давай ти після уроків будеш приходити до мене і ми будемо розвивати твою логіку. А то ж, як ти будеш вирішувати задачі без мене.
         - А ви мені довірите свою таємну кімнату, коли кудись поїдете.
          - Звісно! – затвердив Дріб. А зараз давай спробуєш заклинання з правильною відповіддю, тільки візьми мене за руку, тому що це заклинання дуже важке, я тобі допоможу. Тільки говори його вголос ,бо, як  я буду знати, коли ти закінчив промовляти заклинання, - попросив директор. І найголовніше, куди ти хочеш переміститись?
          - Я б хотів дізнатися, чому всі з мене в класі сміялися, і чому Одиниця знущалася найбільше.
          - Добре, просто загадай те, що ти хочеш дізнатися з минулого, після того, як промовиш чари.
          - Добре, - згодився Нуль, починаючи читати заклинання .-« Начаклуємо ми час, Дриц- Тиц , будь-який час, Дриц-Тиц. 1925, 2025, 3025, Дриц- Тиц. Однакова відповідь 2055 х 25 і 25 х 2055. Абра - кадабра!!!»


Розділ восьмий
«Історія сердитої Одиниці»


Хлопчик все зробив, як сказав чаклун. І через п’ять секунд вони опинилися на місці подій і Нуль помітив, що це його День народження. Всі веселяться, крім однієї цифри. Це була Одиниця. І Нуль почув те, що вона бурмотіла собі під ніс. І зрозумів, що Одиниця просто засмучена від того, що в неї не було такого свята і, що від величезного смутку в Одиниці прокинулася злість саме на нього.
       
   Далі Нуль перенісся в іншу подію, коли Одиниця «поливала його брудом». Нуль з розумінням поставився до ситуації, адже він добра за натурою особистість, й не дивно, що саме він і заслуговує такого свята, хоч і вважав, що вона вчинила неправильно. А коли подорож Нуля закінчилась, то він промовив до пана Дроба:
      - Так ось звідки починається вся ця плутанина! Ось тепер я все зрозумів ,я зрозумів причину всіх образ, зрозумів всю злість в мій адрес .  От піду до Одиниці і з нею поговорю.
        Хлопчик пішов до класу, не турбуючись про час. Підійшовши, він ще чув сміх однокласників.
       Цифра зайшов у клас і, як ні в чому не бувало, підійшов до своєї парти, але тільки він захотів сісти, так його ж одразу почали виганяти, тому що Одиниця наговорила про нього такої гидоти, що більшості цифрам було навіть боязко і бридко до нього підходити.   Але знайшлась одна парта, з якої хлопчика не вигнали...


Розділ дев’ятий
«Новий друг»


Це була парта біля однієї дівчинки, П’ятірки. В неї теж було непорозуміння з Одиницею, і вона весь час перебування в школі терпить це знущання, і вічно сидить одна за останньою партою, як вигнанка в королівстві злюк і групі недоумків .  Нуль поцікавився її історією і вона почала розповідати:
        - Одного разу я йшла собі спокійно в перший день в школу. Одиниця вирішила пожартувати і штовхнула мене, але підсковзнулася і впала у болото. Я їй ,звісно, допомогла встати. Підіймаючись, вона потягнула мене за рукав і кинула в теж саме болото. А в школі всім розповідала, що це я її пнула , а потім ще й кинула болото на неї і через те прийшла теж брудна в школу. А ще вона різні неприємні речі про мене говорила. А що ж з тобою? – запитала П’ятірка.
         Нуль розповів їй свою історію. Тільки не згадував, що пан Дріб - чаклун  і це  дуже секретна таємниця. Вони подружились і утворили дружнє число 50. На кожній перерві вони обмінювалися своїми спогадами та думали про майбутнє.
         І от уроки закінчились. Ідучи додому, вони наспівували:
         - 5 х 0 = 0
         0 х 5  = 0
         50 х 50 = 2500
         5 + 5 = 10
         0 х 5 = 0
         5 х 0 = 0
         З цим всім Нуль навіть забув поговорити з Одиницею. І він подумав : « Завтра все обговорю».


Розділ десятий
 «Несподіванка»


Наступного дня цифра приходить в школу. І раптом Одиниця підходить до нього і каже:
       - Сьогодні до мене підійшла П’ятірка і сказала, що ти їй набрид і вона більше не хоче з тобою дружити. Ха-ха-ха! Хо-хо-хо! Тепер ти сам і з тобою ніхто не хоче дружити.
       - Такого не може бути! Вона не могла так сказати! - вигукнув Нуль.
       - От сам глянь, вона сидить не за п’ятою партою, як завжди, а за третьою.        - О, ні, як це так?! Ще вчора ми йшли ,наспівуючи пісню про міцну дружбу і ще так весело спілкувалися на перервах. Як так сталося, що вона перестала зі мною дружити?
       - От так! – насміхаючись, промовила Одиниця ,в той момент в неї в очах виднілося таке задоволення, що словами не передати. А Нуль зі слізьми на очах пішов за свою парту, але зупинився і запитав в Одиниці:
        - А ти справді так думаєш, що я залишився один- однісінький і зі мною ніхто не хоче дружити?
       - Звісно.
Нуль зрозумів, що Одиниця розгубилася. І вирішив завтра ще раз запитати. А поки-що був дуже сумний через те, що П’ятірка була єдиною його подругою та й вона перестала з ним дружити.


Розділ одинадцятий
«Правда вибігла на зовні»


Він ще посумував, але потім зібрався. Нуль підійшов до дівчинки і запитав чому вона вже з ним не дружить, чому все враз так обірвалось. А та відповіла здивовано:
     - Чому ти вважаєш, що я з тобою перестала дружити?
     - А мені Одиниця це сказала, а ти ще й пересіла від мене.
     - Я нічого їй такого не говорила. А сиджу я не з тобою тому, що в мене зір погіршився, я вже не бачу з п’ятої парти. Тебе підступно надурили, це легко зрозуміти.
    - Яка ж Одиниця зла, якщо хотіла посварити мене з єдиним другом. А я ще й повірив! Точно все з нею з’ясую завтра, -  впевнено промовив Нуль.


Розділ дванадцятий
«Одиниця визнала свою помилку»


Ось і наступний день. Нуль прийшов у школу і сів поруч з П’ятіркою за третьою партою. Одиниця відразу ж здивувалася ,бо її план не спрацював і Нуль з П’ятіркою знову найкращі друзі. І як Одиниця не намагалася насолити їм в той день, у неї нічого не вийшло.
          Уроки закінчились. Нуль з П’ятіркою підійшли до Одиниці і Нуль сказав їй:
          - Я знаю чому ти така зле зі мною. А навіщо, подумай, навіщо ти це робиш? Можна ж просто поговорити про це і все вияснити, не потрібно давати заздрості з’їсти тебе з середини.
         - Ну, можна, - сказала Одиниця .- Давайте прямо зараз.
         - Гаразд, - сказав Нуль. Навіщо тобі псувати життя іншим цифрам, от подумай?!
         - Не знаю, - тихо і розгублено відповіла Одиниця.
         - А навіщо говорити неправду про них?
         - Гммм...не знаю.
         - А навіщо ти це робила ? Так дуже не гарно, – сказав Нуль. Одиниця промовчала.
         - От тепер задумайся!
         - Вибачте мене, будь ласка. Я чинила неправильно і  присягаю, що  більше ніколи не буду такого робити .Моя поведінка була гидотною , але тепер я розумію, що була не права, що не зважала на почуття інших і брала до уваги тільки свої пріорітети .Дякую вам, що допомогли це зрозуміти .І ще раз, вибачте, будь ласка.
          Друзі звісно її вибачили, тільки сказали:
         - Дотримуйся присяги і не порушуй її!!!


Розділ тринадцятий
 «Число 150»


- Добре! А можна стати вашим другом? – запитала Одиниця.
         - Звісно, - відповіли вони. Почавши дружити, вони разом утворили число 150!
         
      Незабаром Нуль з дозволу пана Дроба розповів своїм друзям таємницю чаклування. І кожен день компанія приходила зі школи і милувалися силою слова, думки, розуму,  і за допомогою чарів творила добро іншим людям. Друзі допомагали усім тим, хто теж потрапляв у такі ж ситуації, як Нуль і П’ятірка. А Одиниця ніколи не порушувала своєї присяги і ніколи не говорила більше ніякої гидоти про друзів. І жили вони в країні «Математика» дружньо і весело. І спостерігали за тим, щоб в цю країну ніколи не приходили заздрість, гордість, егоїзм, жадібність та злість.