Данилевич Евелiна

 Перші кроки кохання

 

Привіт! Мене звуть Євангеліна. Я навчаюся в 8Б. В нас в класі був роман. І це було так:

 

Одного разу моя однокласниця закохалася в одного хлопця Ігора. Її звуть Зоряна. Її найкраща подруга Аріна стала суперницею. Але ж вони найкращі подруги! Але Ви знаєте чому? Бо вони полюбляють модно вдягатися і чепуритися. Вони всі троє хулігани. Б’ються і бігають по школі… І якось весь клас взнав їхню переписку, а там таке було(!):

        - Зоряна, ти найкраща дівчинка в класі, і ти кльова.

       - (сердечко)

 І так, взнала і я.

 Після уроків Ігор, Зоряна, Аріна, Сергій, Стасік пішли в покинутий дім. Ігор і Зоряна пішли на другий поверх. Ігор сказав:

       - Я хочу тобі зробити маленький подарунок. (Він подарував обручку)

        - Ігоре, о Ігоре, я тобі дуже вдячна за подарунок. (Вона його поцілувала)

   З цього все і почалося.

 

Вони стали ходити разом, все робити разом. Але Аріні це не подобалось. Вона задумала дуже поганий план. Аріна написала листа ніби від Зоряни для Ігора:

 

«Дорогий Ігоре!

Ти мені вже більш не подобаєшся. Тепер я кохаю Сергія. Прощавай!

 Зоряна»

 

В школі вона підкинула Ігору записку в портфель. На перерві він її прочитав. Він не міг зрозуміти чому. Він перечитував всю перерву. Після того як один раз перечитав він переводив погляд на Зоряну.

 Вже урок. Ігор пише листа Зоряні:

 «Але чому? Чому ти тепер полюбляєш Сергія?

Ігор»

 

Коли Ігор склав аркуш в чотири, він передав його Зоряні. Вона його прочитала. Вона нічого не розуміла і спитала:

       - Ігор, в чому річ? Що це за лист?

        - Ну як, ти ж мені сама писала, що тепер любиш Сергія.

        - Зоряна, Ігор, тихіше, – чувся голос вчителя.

Зоряна каже:

       - Я нічого не писала. Може це хтось пожартував?

        - Можливо, – подумки сказав собі Ігор.

 Дорогою додому Ігор ішов з Аріною, бо Зоряна пішла в художню школу. Аріна спитала:

       - Я чула тобі Зоряна більше не подобається?

        - А ти звідки знаєш?

        - Да так, чула,- єхидно сказала Аріна. – Слухай, Ігор, а давай підем погуляєм.

        - Ем… Ні, мені треба додому. Прощавай!

        - Ігоре, Ігоре, зачекай!

 Аріна зрозуміла, що план не спрацював. І пішла додому.

 

***

 

Вже почалися літні канікули. Зоряна хоче запросити Ігора, Даню і мене погуляти. Всі погодились. Ми гуляли по місту, зайшли в кафе. Ігор і Зоряна сіли разом. Ми замовили піцу. Всі ми розмовляли і сміялися. Коли ми виходили Зоряна згадала, що вона забула сумку. Ігор пішов по неї. Коли він її приніс, Зоряна його поцілувала.

 

Вони зустрічаються вже два місяці. Про це ніхто не знає крім мене і Аріни. Вони дуже давно вже не розмовляли. Аріна якось спитала в Зоряни:

       - Давай ми сходимо погуляєм, як ти на це дивишся, Зоряно?

        - Пробач, сьогодні я не зможу.

        - Ну може завтра?

        - Завтра?! Ну подивимось. Бувай!

        - Бувай.

***

 

Вже почався навчальний рік. Ми всі перейшли в дев’ятий клас. Зоряна, Ігор, Аріна і я вчимося останній рік. Ми вже замислюємось куди нам піти далі. Зоряна іде в художнє училище, я в театральне. Аріна і Ігор ще не вирішили. Але і цей рік пройшов не без пригод. Ігор побився з одинадцятикласником, Аріна тепер зустрічається з Сергієм. Він теж хуліган. А мені ніхто не подобається з нашого класу.

 

Зоряна познайомила своїх батьків з Ігорем, а він познайомив Зоряну зі своїми батьками. Це було дуже веселе знайомство. Всі батьки були здивовані тим, що такі молоді, а вже є кохання.

 

Аріна і Сергій вже теж познайомили батьків.

 

***

 

Ось і все! Вже закінчився дев’ятий клас. Всі мрії збулися. Я потрапила в театральне училище, Зоряна – в художнє, Ігор пішов вчитися на вчителя фізкультури, Аріна пішла вчитися на модель. Сергій ще шукає куди піти, щоб отримати вищу освіту. Але ми все ще спілкуємось.

 

Через п’ять років я була на весіллі Зоряни і Ігора, потім Аріни і Сергія.

 

Ось і кінець нашим пригодам!