Сушицька Кіра Володимирівна

 Секрет успіху

Казка

 

Було це давно чи ні, невідомо. В одному селі жило двоє подруг. Перша була добра, мила, старанна й вихована дівчинка. А друга … Ой-ой-ой, зовсім протилежна за характером. Але вони товаришували.

Одного дня у школі провели контрольну роботу. Відповідальна дівчинка, яку звали Катрусею, написала контрольну на хорошу оцінку. А безвідповідальна, Оля, написала так, що вчитель не поставив їй оцінку, а просто підписав роботу. Олю взяла заздрість. Йде зі школи і розмовляє сама з собою: «Як же ж розпізнати Катрусин секрет успіху?»…

 Село, у якому вони жили, було розташоване поряд з лісом, і в тому лісі жила місцева чаклунка – Відга. Оля вирішила піти до цієї Відги.

 Чаклунка жила у центрі лісу. Невдовзі дівчинка прийшла до чаклунки, постукала у двері: «Тук-тук»

 – Та хто там ? – роздратованим голосом спитала Відга.

Можна увійти? – запитала Оля.

Та заходьте, заходьте, – роздратовано сказала чаклунка

Оля увійшла до її хатинки. Посередині цієї хатка стояв великий чан з киплячою зеленою вадою. На стінах були прикріплені різні полиці, де стояли великі й малі колби, а у тих колбах була рідина різного кольору.

        - Чого ти хочеш? – запитала Відга.

        - Послухайте мене,будь ласка, уважно. У мене є найкраща подруга, яку зовуть Катериною, вона успішна, гарна, відмінниця, думаю ви мене зрозуміли.

        - Так, так, розумію, – готуючи якесь зілля сказала чаклунка .– Ти їй заздриш!

         - Ну…Так,– промовила Оля.

         - А чого ти до мене прийшла? – запитала чаклунка.

         - Я хочу, щоб ви мені допомогли,- сказала Оля.

         - І чим я тобі допоможу?- незрозуміла Відга.

         - Я хочу, щоб ви нас, так сказати, поміняли життями, – боязким голосом промовила Оля.

         - Що ?! – здивувалася чаклунка.

         - А що, таке неможливо? – дуже злякалася Оля.

         - Ну добре, добре, спробую, – заспокоїлася Відга. – Прийдеш до мене завтра.

         - Дякую, – сказала Оля і пішла додому.

       Наступного дня Оля прокинулася і відчула, що щось не так. Збираючись до школи, вона все згадала, згадала й про те, що після школи їй треба піти до Відги.

      У школі на уроці математики несподівано провели самостійну роботу. І тут…Катруся отримала «двійку», а Оля – «дванадцять». Катя була розчарована.

      Після школи, ідучи додому, Оля пишалася собою. Та так запишалась, що аж забула зайти до чаклунки. А Катя… зовсім розклеїлась, уся в сльозах .

Тим часом Відга чекала, чекала…І така її взяла злість, що вирішила вона все повернути на свої місця.

Прийшла Оля додому, відкрила свій щоденник і каже:

        - Мамо,дивись,яка я молодець!

А мама на неї так дивно глянула, закрила щоденник і дала його Ользі в руки.

        - Хм, – подумала Оля. Відкриває щоденник, атам «двійка» за самостійну. У неї не було слів…

А Катруся прийшла додому, мама їй каже:

        - Чого ти засмучена?

Катруся простягнула мамі щоденник.

        - Дивись, – засмученим голосом промовила вона до мами.

         - Ти ж моя молодчинка! – промовила мама.

         - Як це молодчинка? У мене ж «двійка», – сказала Катя.

         - Та ні! У тебе «дванадцять»! – промовила мама.

Катя взяла свій щоденник, і справді там стояла оцінка «дванадцять» балів.

Зрозумійте, ніколи не потрібно йти шляхом брехні й заздрощів. А секрет успіху кожної людини, звичайно ж, у кропіткій праці.